І, нарешті, все оточить ряд оливкових дерев,
Щоб, коли настане місяць, тіло змащували ми.
Окличник
1000 Народе, слухай! Нині з діда-прадіда
Всі п'ють під звуки трубні. Переможцеві —
Роздутий міх, як пузо Ктесіфонтове.
Дікеополь виходить з дому.
Агей, жінки і діти, чи не чуєте —
Трубив окличник. Що, позакладало вам?
Варіть, зайців білуйте, смажте рябчиків,
Місіть, саджайте і вінки несіть сюди.
Рожен подай-но, хай дроздів насмажу я.
Перша половина хору
Твій розум мати я б хотів,
А ще скоріше б я засів
1010 За стіл твій, чоловіче.
Дікеополь
А як побачите дроздів,
Підсмажених, рум'яних?..
Перша половина хору
Ти і тепер, як завжди, прав.
Дікеополь
Роздмухайте багаття!
Перша половина хору
Дивись, як варить він обід, —
Усе як треба, все як слід, —
Майстерно куховарить.
Входить селянин.
Селянин
Ох, бідний я!
Дікеополь
Геракле, хто це йде сюди?
Селянин
Та чоловік нещасний.
Дікеополь
Ну, то геть звідсіль!
Селянин
1020 О любий мій, у тебе, тільки в тебе мир,
Мені хоч трохи, хоч на кілька літ надлий.
Дікеополь
А що з тобою?
Селянин
Ох, волів позбувся я!
Дікеополь
Та як?
Селянин
З-під Філи беотійці викрали…
Дікеополь
І все ще походжаєш в білім одязі?
Селянин
Волів моїх рогатих, годувальників…
О лихо, лихо!
Дікеополь
Але я до чого тут?
Селянин
Я очі всі за ними, бідний, виплакав.
Отож коли Деркета з Філи жаль тобі, —
Закапай очі миром, бо й не бачу вже.
Дікеополь
1030 Ти відчепись од мене, я ж не лікар тут!
Селянин
Закапай, милий, може, знайду воликів.
Дікеополь
Не буде діла. Йди канюч до Піттала.
Селянин
Одну хоч краплю в цю пляшчину, любий мій,
Одну-єдину краплю капни, змилуйся.
Дікеополь
Ні краплі! Забирайся, поки добрий я!
Селянин
О я нещасний! О робочі волики!
Друга половина хору
Він миром ласує один,
Мов нектаром, і більш ні з ким
Не думає ділитись.
Дікеополь
Полийте медом цей пиріг
І скумбрію засмажте.
Друга половина хору
Послухай, що за гамір там.
Дікеополь
Вугрі — на сковорідку!
Друга половина хору
Вже слинка котиться мені.
Сусідам грає в животі
Від слів тих милозвучних.
Дікеополь
(до раба)
Пильнуй вугрів, хай добре зарум'яняться.
Входять дружка жениха й подруга молодої.
Дружка
Гей, Дікеополе!
Дікеополь
Ну хто там ще приліз?
Дружка
Жених для тебе зі стола весільного
1050 Прислав печеню.
Дікеополь
Молодець, хвалю таких.
Дружка
Тебе ж натомість просить — у пляшчину ту
Надлити миру, бач, не до війни йому.
Коли під боком жінка та й гаряча ще.
Дікеополь
Не хочу того м'яса, миру теж не дам:
Йому ціни немає, не торгую ним.
А хто ця друга?
Дружка
Молодої подруга.
їй молода веліла щось шепнуть тобі.
Дікеополь
Ну-ну, розказуй.
Та шепче йому на вухо.
Тьху ти, згинеш зо сміху:
Вона прохання має, радше вимогу,
1060 щоб жениха знаряддя їй зоставили.
(До раба).
Подай-но мого миру — тільки їй наллю:
Те, що на світі війни, — не жінок вина.
Давай пляшчину, жінко, та затям лише,
Як уживати миру: молодій скажи,
Коли в похід заграють, жениху тоді
Хай миром те помаже, що потрібно їй.
(До раба).