А не вона.
Стрепсіад
Та як же це виходить так?
Я ж не казав, що конов — він.
Сократ
А вийшло так,
Як Клеонім.
Стрепсіад
Та як це? Поясни мені.
Сократ
За родом конов рівний Клеонімові.
Стрепсіад
Ну, друже, що той конов Клеонімові?
Він тісто місить в кипариснім кадовбі.
То як же називати?
Сократ
Називати як?
Та кінвою, так як Сострату кличеш ти.
Стрепсіад
Виходить, кінва — це вона.
Сократ
Звичайно, так.
Стрепсіад
680 То кінва й Клеоніма — це однаково.
Сократ
Ні, треба власні імена нам вивчити,
Щоб не мішать жіночих з чоловічими.
Стрепсіад
Та знаю я й жіночі.
Сократ
Ну, скажи, які?
Стрепсіад
Лісілла, Клітагора чи Деметрія.
Сократ
А чоловічі?
Стрепсіад
їх ще більше знаю я, —
Мелесій, Філоксен, Аміній, — безліч їх!
Сократ
Та це ж не чоловічі, — ну й дурний же ти!
Стрепсіад
У вас не чоловічі?
Сократ
Взагалі ніде!
Ну, як же ти покликав би Амінія?
Стрепсіад
690 Як кликав би? Сюди, сюди, Амініє!
Сократ
От бачиш, жінку кличеш ти, Амінію!
Стрепсіад
І правильно, чом не іде до війська він?
Навіщо й вчить того, шо й так відомо всім?
Сократ
Та годі, свідчусь Зевсом! Ляж-но!
Стрепсіад
Нащо це?
Сократ
В самого себе думкою заглиблюйся.
Стрепсіад
Лише не тут, благаю, не на ліжку цім!
Дозволь вже долі, на землі заглибитись.
Сократ
Ні, ні, не можна.
(Йде до думальні).
Стрепсіад
Ох, і нещасливий я!
Яку пеню блощицям я платитиму!
(Лягає на тапчані).
Перша половина хору
Думай, міркуй, мислі збирай,
700 Мозком своїм і глуздом
Крути жвавіше!
А в безвихідь зайдеш, у кут глухий,
На іншу думку
Умом перескакуй. Солодкий сон
Геть від очей відганяй!
Стрепсіад
Ой-ой-ой!
Ой-ой-ой!
Провідця хору Хмар
Заслаб ти? Чим хворий?
Стрепсіад
Пропав я, бідолашний! Загризуть мене
710 Корінфяни, що з ліжка повилазили!
Роздирають під ребрами боки мені,
Всю висмоктують душу і кров мою п'ють,
І ядерця немов видирають мої,
І проорюють борозни в темний прохід,
Геть живцем заїдять!
Провідця хору Хмар
Та не скигли занадто вже голосно ти!
Стрепсіад
Що ж робити, скажи?
Був маєток — загув, був рум'янець — загув,
І душа — загула, і взуття — загуло.
720 Й на довершення лиха того і нещасть —
Пропадаю без сну, —
Видно, й сам загуду незабаром.
Сократ
(виходячи з думальні)
Гей, ти, що робиш? Думаєш?
Стрепсіад
Хто, я? Авжеж.
Клянуся Посейдоном!
Сократ
Що ж ти думаєш?
Стрепсіад
Чи з мене що після блощиць зостанеться.
Сократ
А, пропади ти!
Стрепсіад
Й так пропав я, голубе!
Сократ
Ти не маніжся, а щільніше кутайся!
І винайди нам довід заперечливий,
Та ще й облудний.
Стрепсіад
(до себе)
Ой, і як же витягти
730 З-під бараниці думку заперечливу?
Мовчання.
Сократ
Ану, погляньмо спершу, що він робить там?
(Розкриває ковдру над Стрепсіадом).
Гей, ти? Ти спиш?
Стрепсіад
Клянуся Аполлоном, ні!
Сократ
Натрапив?
Стрепсіад
Ні ще, свідок Зевс!
Сократ
Нічого ще?
Стрепсіад
Натрапив ось рукою наконечника.
Сократ