Невже нешвидко мислиш ти й закутаний?
Стрепсіад
Над чим же думать? Ну, скажи, Сократоньку!
Сократ
Що хочеш, перший видумай і сам скажи.
Стрепсіад
Чого я хочу — сто разів ти чув уже:
Боргів нікому не платить хотів би я!
Сократ
740 Закутайся і, на частки малесенькі
Розчленувавши думку, обміркуй цю річ,
Все розбери й розглянь уважно.
Стрепсіад
Бідний я!
Сократ
Не ворушись.
(Продовжуючи).
Якщо в думках заблудишся,
Покинь їх на часину й знов вернись до них,
Надай їм руху й закріпи у висновку.
Стрепсіад
О любий мій Сократоньку!
Сократ
Чого, старий?
Стрепсіад
Знайшов-таки я думку заперечливу.
Сократ
Доводь її.
Стрепсіад
Скажи, а що, як…
Сократ
Далі що?
Стрепсіад
Що, як найнять чаклунку-фессаліянку
750 Та з нею місяць уночі стягнути вниз
І в сундуку його сховати круглому,
Мов дзеркало, та пильно стерегти його?
Сократ
І що ж тобі це допоможе?
Стрепсіад
Як то що?
Не буде більше місяць в небі сходити,
Не буду і відсотків я платить.
Сократ
Чому?
Стрепсіад
Тому, що їх начислюють помісячно.
Сократ
Гаразд. Тепер щось інше загадаю я.
Як з тебе п'ять талантів будуть правити,
Скажи, як позову тога позбувся б ти?
Стрепсіад
760 Як? Як? Не знаю. Треба ще подумати.
Сократ
Весь час у себе не тримай думок своїх.
А відпусти в повітря, мов жука того,
За лапочку прив'язаного ниткою.
Мовчання.
Стрепсіад
Знайшов я спосіб мудрий збутись позову, —
І ти з ним будеш згоден,
Сократ
Що ж ти винайшов?
Стрепсіад
Чи в лікарів тобі траплялось бачити
Прозорчастий, гарненький камінець, що ним
Вогонь вони видобувають?
Сократ
Скло, мабуть?
Стрепсіад
Еге ж. А що, як скло те роздобуду я
780 І, поки писар позова писатиме,
Поодаль стану, прямо проти сонечка,
І позов розтоплю, по воску писаний?
Сократ
Гаразд, клянусь Харитами!
Стрепсіад
От радий я,
Що борг на п'ять талантів перекреслено.
Сократ
Тепер мерщій берись за інше.
Стрепсіад
Що ж воно?
Сократ
Як позов обернуть на супротивника,
Коли, за браком свідків, програєш його?
Стрепсіад
А дуже легко й просто!
Сократ
Ну, скажи!
Стрепсіад
Скажу:
Коли лишиться до моєї справи ще
идин лиш позов, — утечу и повішуся.
Сократ
Ет, мелеш!
Стрепсіад
Свідки боги всі, що так зроблю!
Ніхто ж покійника не позиватиме.
Сократ
Верзеш таке! Йди, більш тебе не вчитиму.
Стрепсіад
Чому? Для всіх богів, Сократе, змилуйся!
Сократ
Усе, що вивчив, зразу ж забуваєш ти.
Скажи от, що спочатку нині вчили ми?
Стрепсіад
Спочатку? Що спочатку вчили? Дай згадать.
Не те, у чім місити тісто? Як воно?
Ну, як же?
Сократ
Чи не-те, щоб до ворон ти йшов,
790 Cтарий забудьку, несусвітний йолопе?
Стрепсіад
Біда, та й годі. Що й робить, не знаю вже.
Пропав я, не навчуся язиком молоть!
Хоч ви порадьте, Хмари, бідолашного!
Провідця хору Хмар
А ось ми, діду, як тебе порадимо:
Якщо ти маєш сина повнолітнього,
Пришли його замісто себе вчитися.
Стрепсіад
Є в мене син — вродливий і хороший він,
А вчитися не хоче. Що я вдію тут?
Провідця хору Хмар
Й ти терпиш?
Стрепсіад
Надто вже міцний, кремезний він,
800 Ще й родом від Кесіри гордовитої.
А все ж піду по нього. Не послухає,