370 Ну, давай зубам роботу!
Філоклеон
(з 'являється на даху)
Перегризено! Готово! Але нишком, не кричіть!
Стережімося, щоб шуму не почув Бделіклеон.
Друга половина хору
Ти не бійсь нічого, друже!
Хай-но тільки
писне він, —
Буде гризти власне серце і тремтіти за життя,
Буде знати, що то значить — гордувати
Найсвященнішим судом!
Корифей
Ну, живенько! Мотузку вчепи до вікна!
Обмотай себе нею круг стану,
380 Пригадай Діопейта й відвагу його та й поволі
спускайся додолу.
Філоклеон
Ну, а що, як ті двоє угледять мене і, піймавши,
неначе ту рибу,
На мотузці потягнуть назад у вікно? Що тоді
почнете ви? Кажіть-бо!
Корифей
Одностайно тобі допомогу дамо, мов дубові,
обстанем за тебе,
І не зможуть вони удержати тебе. Так і зробим,
май певну надію!
Філоклеон
Учиню вашу волю, звіряюсь на вас! Та глядіть,
коли скоїться лихо,
Підійміть моє тіло, оплачте мене, поховайте
в суді край порога.
Корифей
Не страхай себе марно, не буде біди. Не лякайся,
мій друже, нічого,
Сміливіше злізай, лиш отчизним богам не забудь
наперед помолитись!
Філоклеон
О сусіде, герою, владарю наш Лік! Ти так само,
як я, полюбляєш
390 Безнастанні зітхання і сльози людей, що стають
на суді перед нами.
Ти навмисне прийшов оселитися тут,
щоб їх зойками тішити серце,
Ти один із героїв сподобав собі
близь оселі ридання сидіти!
Пожалій же мене і сусіда врятуй у пригоді,
а я присягаюсь,
Що ніколи в горожу твою не зайду ні в малій,
ні в великій потребі.
Філоклеон починає спускатися з даху на мотузці.
Бделіклеон прокидається й будить рабів.
Бделіклеон
Гей, прокинься скоріше!
Ксантій
(прокидаючись)
А що там?
Бделіклеон
Кругом
наче шелест і гомін я чую.
Може, знову надумав старий утекти?
Ксантій
О, нещастя, це ж він на мотузці
Хоче злізти додолу!
Бделіклеон
Негіднику, стій! Все одно ж не втекти
тобі звідси!
(До Ксантія).
Побіжи-но наверх, стань у другім вікні,
та й чухрай його ззаду різками!
400 Може, вчувши удари оливних гілок,
він обернеться знову кормою.
Філоклеона б'ють і тягнуть на мотузці назад.
Філоклеон
Порятуйте ж мене, усі ті, що в суді
засідатимуть в нинішнім році!
Смікітіон, Хремон, Тісіад, Фередейпн!
Розміркуйте самі, як не зараз,
То коли ж мені в помочі станете ви? Чи тоді,
як назад мене втягнуть?
Корифей
Ну, чого ждемо, питаю, і тамуємо свій гнів?
Чи дозволим так безкарно ворушить осиний рій?
Перша половина хору
Нум тугіше, нум тугіше
Напинаймо наші жала,
ворогам несімо помсту!
(До хлопчиків).
Гайда, хлопці, гайда, хлопці, поскидайте
сорочки
І біжіте, і гукайте, і Клеона сповістіть,
410 І сюди його покличте
Проти зрадника, що вартий
Смерті злої, проти того,
Хто зухвало повстає
На суди і суддів.
Бделіклеон
Спершу вислухайте діло, угамуйтесь, не кричіть!
Корифей
До небес підіймем голос!
Бделіклеон
Я старого не пущу!
Корифей
Ну, хіба це не жахливо? Чи ж не тиранія це?
О державо! Феоре-безбожнику й ви,
Брехуни, лестуни, що при владі у нас!
Ксантій
420 О Геракле, й жала мають! Бачиш, мій
господарю?
Бделіклеон
Ними й згублено Філіппа, учня Горгія, в суді.
Корифей
І тобі те саме буде! Оберніться всі сюди,
Вистромляйте мстиві жала, нападайте, тніть, коліть,
Станьте в ряд, сповніться гнівом,
розбудіте в серці лють!
Хай довіку пам'ятає, чий він вулик дратував.
Ксантій
Зевсом свідчуся, як дійде до побою, лихо нам!
Я й поглянути боюся на ті жала-гостряки.
Перша половина хору
Кинь його, відійди, бо позаздриш, клянусь,