750 Не потрібні мені обіцянки твої,
Серцем лину туди, все єство моє там,
Де окличник питає: «Хто голосу ще
Не подав? Підведись!»
І я встав би, я б тихо до урни пішов,
Черепок мій останнім укинув би я!
О душе, поспішай! Де блукає душа?
Розступися, о пітьмо! Гераклом клянусь,
Відтепер і Клеона в присяжнім суді
Я не зможу скарати за крадіж!
Бделіклеон
760 Ну, батьку, ради всіх богів послухайся!
Філоклеон
На все пристану. Тільки про одне мовчи!
Бделіклеон
Про що?
Філоклеон
Щоб суд я кинув. Сам Аїд нехай
Мене розсудить, перше ніж послухаюсь!
Бделіклеон
Коли тобі це діло так сподобалось,
То хоч не йди нікуди! Зоставайся тут
І в себе дома суд чини над челяддю.
Філоклеон
Удома? Що ти мелеш?
Бделіклеон
Все, як там, роби:
Коли відчинить потай двері дівчина,
Нехай заплатить драхму — ось і кара їй.
770 Адже те саме й на суді робилося!
І добре ж буде! Як погода випаде,
Суди на сонці. В холоднечу сядь собі
При вогнищі. При зливі ти під крівлею
Влаштуйся. Ось тоді вже хоч півдня проспи:
Перед тобою не зачинять судища.
Філоклеон
Та це ж чудово!
Бделіклеон
Як занадто довгу хто
Почне промову, голодом не млітимеш,
Не будеш гризти, і себе й підсудного.
Філоклеон
А як же зможу справу розібрати я,
780 Коли, напхавши повен рот, жуватиму?
Бделіклеон
Далеко краще! Недаремно ж мовиться:
«Хотіли свідки збити суд неправдою,
Та судді розжували справу плутану».
Філоклеон
Ти вже мене схиляєш. Лиш таке скажи:
Хто видасть мені плату?
Бделіклеон
Я.
Філоклеон
Ну, добре те,
Що я окремо гроші діставатиму.
Той Лісістрат-негідник одурив мене!
Недавно драхму нам на двох з ним видали;
Він розміняв монету десь у рибника,
790 А сам мені три окуневих лусочки
Подав. Я думав — гроші, та й у рот поклав.
Смердить! Мене знудило — геть все виблював!
Потяг його до суду.
Бделіклеон
Що сказав він?
Філоклеон
Що?
Та те сказав, що в мене шлунок півнячий;
Сміявся: «Гроші хутко перетравляться!»
Бделіклеон
Ось бачиш — буде користь і на цім тобі,
Філоклеон
Та ще й велика. Що ж, роби задумане.
Бделіклеон
Зажди. Я все, що треба, принесу сюди.
(Виходить).
Філоклеон
Дивися, стало дійсністю провіщене!
800 Адже чував я, що колись афіняни
Почнуть суди судити по домах своїх,
Збудує кожен судище малесеньке
Перед дверима дому, як Гекатова
Божничка завелика. Що не дім, то суд!
Бделіклеон
(входить)
Поглянь-но! Що ти скажеш? Поприносив я
Усе, що мав принести, навіть більш того:
Ось маєш горщик; закортить маленького,
То близько на кілочку буде висіти.
Філоклеон
Хвалю! Коли буває, що сеча не йде,
810 Це — перші ліки, помічні при старості.
Бделіклеон
А от жаровня. Юшка на вогні стоїть,
Захочеш — сьорбай сміло.
Філоклеон
Й це до речі теж.
Нехай хоч трясця, плати не позбудуся!
І хай просиджу дома — юшку їстиму.
Але навіщо півня принесли сюди?
Бделіклеон
Здрімнешся, може, тих промов наслухавшись,
Нехай тебе він збудить кукуріканням.
Філоклеон
Усе чудово. Одного нема!
Бделіклеон
Чого?
Філоклеон
Ти Лікову божничку не приніс іще.
Бделіклеон
820 Оце ж вона! А ось же — й сам владика в ній!
Філоклеон
Герою владний! Вигляд твій страшний мені!
Бделіклеон
Таким от видається нам і Клеонім.
Філоклеон
А справді! Хоч герой він, а щита нема.
Бделіклеон
Коли б скоріше сів ти, то б і позов я
Почав скоріше.
Філоклеон
Починай! Давно сиджу.
Бделіклеон