З ліхтариками, в кожному — по вогнику.
(Показуючи на Достачу).
Ну, а тепер до хати запровадь її.
Нагрій водиці, добре вимий балію
І нам весільне ложе гарно вистели.
Упоравшись, вертайся. Сам же поки що
До Ради запроваджу її подругу.
(Показує на Веселість).
Раб
Ти де таких надибав?
Трігей
В небі, де ж іще?
Раб
Гроша боги не варті, раз отак, як ми,
Звичайні смертні, живляться розпустою.
Трігей
850 На жаль, і в небі дехто промишляє тим.
Ходім.
Раб
А чим же кралю цю кормитиму?
Трігей
Нічим. Вона ж ні хліба, ні рогаликів
І так не буде їсти: між безсмертними
Вона лизати звикла лиш амброзію.
Раб
Ну що ж, і тут їй знайдем полизати щось.
Раб веде Достачу в дім.
Перша половина хору
Ото вже щастить йому!
Старому тепер усе
Іде, як по маслу.
Трігей
А ще як зухом-женихом блисну я перед вами!
Перша половина хору
860 Позаздрим тобі, старий!
Ти вдруге на світ родивсь, напахчений, свіжий.
Трігей
Ще б пак! А надто, як торкнусь
грудей її кругленьких!
Корифей
Позаздрять радості твоїй
і скакуни Каркіна.
Трігeй
А так і треба: чи ж не я, жука всідлавши, врятував
Елладу, щоб спокійно в селах еллінам
І працювалось, і жилось,
І спалось-обіймалось.
Раб
(повертається).
Ну ось, дівча обмите ззаду й спереду.
І коржик спікся, коровай заквітчано.
870 Окраса ж того свята — в молодого є.
Трігей
Та перш до Ради треба відпровадити
Веселість.
Раб
(невдоволено)
Ото маєш… А це хто така?
Трігей
Та це ж та сама, що колись в Бравроні ми,
Набравшись, обіймали. Ну й набігались
Тоді за нею! Тямиш?
Раб
(приглядається до неї)
Ох, і зад який!
Для признаку розпусти ніби створений.
Трігей
(до глядачів)
Гей, хто між вами чесний, щоб зумів її
До Ради передати в повній цілості?
(До раба, який крутиться біля Веселості).
Ти що там робиш?
Раб
Та намета хочу ось
880 На Істмі обладнати для товариша.
Трігей
(до глядачів)
Так що, нема охочих?
(До Веселості).
Що ж, до мене йди:
Народу під опіку я оддам тебе.
Раб
Ось той моргнув їй.
Трігей
Хто?
Раб
Таж Аріфрад
її до себе просить.
Трігей
Глупа голово!
Такий, допавшись, духа з неї випустить.
(До Веселості).
Склади на землю свої речі поки що.
Трігей з Веселістю стають перед пританами.
Притани! Радо! Ось Веселість. Бачите,
З яким добром сьогодні я прийшов до вас.
Отож не гайтесь. Ноги ставте нарізно
800 Та й можна тут же до забави братися.
А ось де кухня.
Раб
Є на що поглянути!
Ну й кіптяви ж насіло! За рожном при ній
Притани до війни ще радо порались.
Трігей
Чудові грища з нею в парі завтра вже
Почати можна: боротьбу насамперед
Навстоячки, і рачки, і навколішках.
Тоді в багатоборстві тілом змащеним
Зійтися щільно — бити, м'яти, пхатися.
На третій день — змагання колісницями:
900 Одна на одну хай в бігу звертаються
Гарячі колісниці,
На їздця нехай
їздець наскочить, сопучи, пітніючи.
Біля мети безсило хай попадають
Погоничі, знемігшись і розпарившись.
Ну що ж, притани, до смаку Веселість вам?
Глянь, як притан уклінно запросив її.
А спробуй безкоштовно привести когось,
Сказав би: «Нині свято. Не приймаємо».
Друга половина хору
910 Та це не Трігей, а скарб.
Для нас, громадян усіх, — це знахідка справжня.
Трігей
Ще більш оціните мене, коли дозріє жниво.
Друга половина хору