Та й нині вже ясно всім,
Що ти — рятівник людей
Всієї Еллади.
Трігей
Хвали тоді, коли хильнеш вина нового кухоль.
Корифей
З богами поруч і тебе вславлятимемо радо.
Трігей
Ще б пак! На славу потрудивсь
Трігей з Афмонії для вас.
920 Від горя-лиха вибавив я люд простий
І хліборобів-рільників,
Гіпербола смиривши.
Раб
Ну, а тепер скажи нам, чим зайнятися?
Трігей
Чим? А миски для жертви хто їй злагодить?
Раб
Миски? Богиня ж — не Гермес задрипаний.
Трігей
А що присвятим, чи бика рогатого?
Раб
О ні! Щоб не трубити у похідний ріг.
Трігей
Тоді свиню добірну.
Раб
Ні.
Трігей
А чом би ні?
Раб
А то ще вийде свинство Феогенове.
Трігей
930 А що нарешті?
Раб
Що? Козлятко, думаю.
Трігей
Невже?
Раб
Клянуся Зевсом.
Трігей
Поясни чому.
Раб
Коли на Раді про війну рішатимуть,
«Не вийде! — скільки духу закричать усі, —
Ми — люди врешті, не козли відпущення».
Трігей
Розумна рада.
Раб
Кожен стане лагідним
І мирно, мов козлята, будем бавитись,
І лагідніші будем до союзників.
Трігей
Ну, гайда — за козлятком! Не барись лише!
А я тим часом і жертовник злагоджу.
Перша половина хору
940 Як добре йдуть усі діла, коли боги сприяють!
Що задумали ми — те збувається все
Саме в пору, одне вслід за одним.
Трігей
(повертаючись)
І справді так: біля дверей жертовник вже
готовий.
(Заходить у дім).
Перша половина хору
Не баріться ж тепер, поки, з ласки богів,
Дме погожий вітрець, супротивний війні.
Нема сумніву — небо для нас
Рятівну переміну послало.
Трігeй
(повертаючись)
Ну ось і кошик, і ячмінь, і квіти, й ніж готові.
Уже й вогонь палахкотить. Бракує лиш козлятка.
Перша половина хору
950 Ану прудкіше всі, ану!
А то непрохано до вас
Присуне з флейтою Херід
І як задме, як засопе —
Тоді, клянусь, йому від вас
Перепаде що-небудь.
Трігeй
(до раба)
Отож, узявши кошик і кропильницю,
Праворуч обійди вівтар, не гаючись.
Раб
Готово. Обійшов я. Ну, а далі що?
Трігeй
Подай-но смолоскип. В воді змочи його.
(Окроплює жертву).
960 Cтруси гарненько. А тепер ячмінь подай.
Скропивши руки, дай мені кропильницю.
Осип ячменем глядачів.
Раб
А далі що?
Трігей
Усіх посипав?
Раб
Звісно всіх. Не знайдеш там,
Гермесом присягаюсь, ані одного,
Кому б ячменик не влетів за пазуху.
Трігей
Жінки, одначе…
Раб
Не журись: під вечір їм
Чоловіки усиплють.
Трігей
Що ж, помолимось.
Хто є у зборі? Де тут благочесті?
Раб
Дай покроплю їх, благочесних. Ось вони.
Трігей
970 Вони тобі здаються благочесними?
Раб
Чому ж би ні? Водою, бач, зливаю їх,
Вони ж — ні кроку з місця, наче вкопані.
Трігей
Ну що ж, молімся швидше.
Раб
Що ж, молімося.
Трігей
(урочисто)
О владарко, богине Миру ясна,
Нам найдорожча!
Опікунко весіль, опікунко забав,
Нашу жертву сердечну сьогодні прийми.
Раб
Прийми, о прийми, найдорожча,
Ради Зевса самого. Лиш так не роби,
980 Як то звикли робить легковажні жінки:
Вони двері свої прихиливши ледь-ледь,
У щілинку вузьку визирають собі.
А довірся лукавим — і тут же вони
Поховаються всі!
Обмини їх — вони визиратимуть знов.
Не глумись так над нами, богине, хоч ти.
Трігей