Гієрокл
Стола не бачу.
Трігей
(до раба)
За вином сходи.
Гієрокл
1060 Язик окремо ріжуть.
Трігей
Пам'ятаємо.
(До Гієрокла).
Ти знаєш, чим займися?
Гієрокл
Чим?
Трігей
Мовчанкою.
Ні пари з уст! Богині Миру молимось.
Гієрокл
Смертні, ви в дурні пошились!
Трігей
Накаркуй на себе, триклятий.
Гієрокл
Ви збожеволіли всі, проти волі богів
помирившись,
Люди, зі стадом здичавілих мавп, які
світять очима.
Трігей
Ха-ха-ха-ха!
Гієрокл
Ти чого?
Трігей
Мені смішно з тих мавп банькуватих.
Гієрокл
Дурні ви, дурні безмозкі! Знайшли,
кому вірить на слово —
1070 Лисам, підступним думками й душею.
Трігeй
Коли б то язик твій
Так зашкварчав на вогні, пустомеле,
як той, що ми смажим!
Гієрокл
Тож якщо Німфи святі не здурили Бакіда,
а смертних
Той же Бакід не здурив, а Бакіда —
знов-таки Німфи…
Трігей
Хай тобі грець! Ти вже вуха мені
тим Бакідом протуркав!
Гієрокл
Таж не роковано нам увільнити
богиню з кайданів.
Поки ще, перше ніж…
Трігей
(до раба)
Сіллю ще трохи
посип цю печеню.
Гієрокл
Навіть блаженним богам не угодно
тепер припиняти
Війни-усобиці, поки ще вовк
не побрався з вівцею.
Трігей
Де це ти бачив, паскудо, щоб вовк
та з вівцею побрався?
Гієрокл
1080 Поки тарган, утікаючи, сморід нестерпний
пускає,
Поки кваплива щиглиха виводить незрячих
щигляток,
Доти й не думайте навіть про мир чи якесь
перемир'я.
Трігей
Значить, по-твоєму, нам без кінця
воювати, чи, може,
Кинути жереб, кому з нас прийняти
найбільші терпіння?
Ми ж, помирившись, могли б управляти
Елладою разом.
Гієрокл
Ні, не доб'єшся повік, щоби рак
та поповз тобі прямо,
Трігей
Ні, в Пританеї повік не засядеш
уже до обіду.
Знай, що тобі відтепер уже нічого
буде робити.
Гієрокл
Як не старайсь, а їжак із колючого
ніжним не стане.
Трігей
1090 Ну а ти сам іще довго морочити
будеш афінян?
Гієрокл
Згідно з яким пророцтвом те м'ясо
ви смажите в жертву?
Трігей
Ось воно, складене мудрим Гомером,
прекрасне пророцтво:
«Хмару зловіщу війни розігнавши,
вони до богині
Миру припали і їй посвятили
належную жертву.
Стегна спалили і нутрощі всі
розділили між себе.
Потім вино узливали, а я за вождя
послужив їм.
Лиш віщунові ніхто не подав
злотосяйної чаші».
Гієрокл
Що мені, дурні, до того? Сівілла
не так віщувала.
Трігей
Ось що сказав ще Гомер справедливо,
Зевсом клянуся:
1100 «Звіром, вигнанцем безродним і проклятим
той нехай буде,
Хто міжусобицям радий і розбратам
кровопролитним».
Гієрокл
Будь насторожі, а то ще шуліка,
тебе обдуривши,
Викраде м'ясо.
Трігей
(до раба)
А й справді пильнуй,
бо страшна небезпека
Після такого пророцтва на нутрощі
наші чигає.
В чаші вино наливай і подай мені
дещо з печені.
Гієрокл
Ну, як пішло вже на те, то і я
розпущу свого паса.
Трігей
Час узливання, час узливання.
Гієрокл
(рабові)
Ось і мій келих. Налий.
І печені подай на закуску.
Трігей
Знай же — не бути тому, що блаженним
богам не угодне,
1110 Нам до вина треба братись тепер,
а тобі — ушиватись.
(Урочисто).
Хай же ніхто нас повік не розлучить
з богинею Миру!
Гієрокл
Дай язика мені!
Трігей
Краще тікай зі своїм, поки цілий!