Що, тепло вам?
Хор стариків
400 Та де там!
Годі!
Перестань!
Хор жінок
Поллю тебе — й розквітнеш ти.
Хор стариків
Змок до рубця я, весь тремчу.
Хор жінок
Але ж у тебе є вогонь, —
Ну, й грійся біля нього!
Танець жінок і чоловіків під бубни й тимпани.
Афінський радник, хор стариків і вартові.
Радник
Чи прийде край розбещенню жіночому,
Гучним тимпанам, оргіям Сабазія,
Адонісіям у жінок на поверсі?
410 Хіба не чув недавно сам у раді я:
Тут Демострат говорить, чи не час пливти
В Сицилію, а там жінки, танцюючи,
Кричать: «Ай-ай, Адоніс!» Пропонує він
З Закінфа збройних набирати воїнів,
Жінки ж сп'яну галасують з поверхів:
«Ой-ой, Адоніс!» Так перемогли вони
Жовч Холозіга, всім богам немилого.
Оце ж вам невгамовна їх розбещеність!
Провідця стариків
А що сказав би ти, якби їх вдачу знав?
420 І лаяли вони нас, і водою з глечиків
Нас обливали, — ось одежу мокру ми,
Немовби пелюшки дитячі, трусимо.
Радник
Клянуся Посейдоном — так і треба нам!
Самі ж бо ми жінкам допомагаємо
Сваволити, розпусти їх самі вчимо,
А потім ще з їх витівок дивуємось.
От інший до золотаря звертається:
«В дружини, вчора ввечері за танцями,
В намисті, золотарю, що ти лагодив,
430 Шпиньок маленький вискочив із застіжки.
А я на Саламін повинен їхати.
Як буде час, зайди до неї ввечері
І той шпиньок їй постарайся вставити».
А інший до чоботаря звертається,
До парубка з природдям недитинячим:
«В моєї жінки, чоботарю, тисне щось
В підйомі і мізинчика їй ніжного
Намуляло. Отож зайди опівдні ти
І розтягни їй трохи, щоб вільніш було».
440 Оце й доводить до таких-от наслідків:
Ось я, ваш радник, я сьогодні йду сюди
Подбати про платню для корабельників,
А тут жінки позачиняли брами всі.
Та справи це не спинить. Дайте лом сюди!
Ох і навчу ж їх я зарозумілості!
(До вартового).
Ти що ж роззявив рота, бевзню, й дивишся?
Оце ти й знаєш тільки, що шинків глядиш?
А підкладіть-но ломик там під брамою
Й підважте звідти разом, я ж ізвідси вам
450 Допоможу!
Ламають браму.
Лісістрата
Даремно ви стараєтесь!
Ось я й сама виходжу. То навіщо ж лом?
Не лома треба тут, а думки й розуму.
Радник
Ну й справді ж ти мерзотниця! Гей, лучник де?
Схопити і зв'язати ззаду руки їй!
Лісістрата
Клянуся Артемідою: рукою-но
Торкни — й заплачеш, хоч і урядовець ти!
Зчиняється бійка. Вартові відступають.
Радник
(до вартового)
А ти й злякавсь? За поперек хапай її!
А з ним і ти! Удвох її здолаєте!
Виступає Калоніка.
Калоніка
Клянусь Пандросою — лиш пальцем ти її
460 Торкнеш — і весь облитий утікатимеш!
Знову бійка. Вартові відступають.
Радник
От, ще й облитий! Де ж це другий лучник дівсь?
В'яжи раніш оту, що розбалакалась!
Лісістрата
Фосфорою клянуся: лиш мізинчиком
її зачепиш — і попросиш вмитися!
Радник
А ще чого? Де ж лучник той? Тягни її!
Я вас вгамую, не втекти від мене вам!
Штовханина.
Калоніка
Клянуся Таврополою — торкнеш її,
То я тобі всі патли повисмикую.
Та ж гра.
Радник
От знов нещастя! Лучник вже й останній зник!
470 Та ми перед жінками не поступимось.
Шикуймось в лави, скіфи, й сміло киньмося
На приступ.
Лісістрата
Знайте ж ви, клянусь богинями,
Жінок у нас в засаді аж чотири є
Загони, з ніг до голови озброєних.
Радник
Скрутіть же, скіфи, руки їм за спинами!
Лісістрата
Сюди, відважні бойові союзниці!
Бублейниці, городниці, перекупки!
Пирожниці, корчмарки і лоточниці!
Тягніть, товчіть їх, всі гуртом їх смикайте.
480 Без сорому їх лайте, рвіть і дряпайте!
З Акрополя вибігають жінки. Бійка. Вартові відступають.