Смерті він не боявся. Лише суду.
Ерване, що саме ти знаєш?
Ерван знайшов іншу стежку вздовж річки, так само захищену щільними стінами високих трав. Інколи він чвалав по кісточки в болотистому намулі, інколи — в червоному слизькому латериті. Дихати доводилося туманом з краплями води. З-під опущеного каптура він уважно видивлявся, куди ступнути. Часом відволікали краплі, що коли-не-коли зблискували в повітрі й падали на поверхню води.
Звідтоді, як залишив свою схованку, він не бачив жодного човна й нікого не зустрів. Сальво розповідав, що колись з одного берега на інший можна було переправитися поромом, але то ще до війни. Як можна тепер сподіватися перетнути річку? Ерван пережовував свої вбогі припущення, коли з-за очеретів долинули якісь звуки.
Він інстинктивно стиснув свій «калаш». Безгучно наблизився й помітив щоглу легкої піроґи, видовбаної зі стовбура й оснащеної новісіньким «Enduro» Yamaha 45. Саме те, що треба. Ще один крок — і він на кілька секунд застиг, перш ніж збагнув, що бачить.
Якийсь чорний завершував приготування, перевіряв вантаж, гвинт двигуна, запаси пального. Він щойно натягнув помаранчевий рятувальний жилет — ідеальна мішень між двома фронтами. Мабуть, бідолашний не вмів плавати.
Старий добрий Сальво, цілком готовий вирушати у велике плавання…
Ерван упритул наблизився до човна й рвучко перезарядив зброю. Баньямуленґе підскочив і ледь не гепнувся у воду.
— Патроне, — простогнав він і підняв руки.
— Стули пельку.
— Я не міг інакше, я…
— Замовкни, кажу.
Залізти в пірогу; не послизнутися. Човен хилитається, але необхідно втримати рівновагу. Не спускати ока з мурина.
— Патроне, — благав той, не опускаючи рук. — Я можу все пояснити.
— Розкажеш дорогою.
— Дорогою?
Ервану вдалося залізти в довбанку.
— Пливемо на той берег.
— Патроне, там геть недобре. Знову запустять міномети, або ж…
Ерван усівся серед мішків Сальво. Там лежала й славнозвісна валіза. Помахом руки наказав йому зайняти своє місце — біля штурвалу.
— Заводь.
Сальво, без кінця щось бурмочучи, заметушився. Перед Ерваном зненацька заманячіла можливість успішного завершення справи.
Щойно двигун завівся, чорний почав виправдовуватися:
— Я не збирався кидати тебе, патроне, я…
— Звідкіля бабки?
— Я не знаю імен, присягаюся. Великі компанії хочуть колтану.
— Це ніяк не пов’язане зі зброєю?
— Нє. У ці справи я не лізу.
— Але ж про постачання зброї ти знав.
— Почув у дорозі. Так у мене й з’явилася ідея.
— Що за ідея? Покинути мене, щоб здох у лапах тутсі?
— Патроне, на війні як на війні. Коли второпав, що пахне смаленим, я подумав: Сальво, час уже стати самому собі начальником.
— Тобто?
— Замутити власну шахту, найняти власних генеральних.
Ось у чому лихо Африки: ніхто не мріє змінити систему, закони якої — жорстокість, корупція, варварство на всіх рівнях. Навпаки, кожен мріє використовувати її, аби вибороти собі місце під сонцем.
— Брешеш. Навіть ця піроґа доводить, що ти передбачив такий розвиток подій.
— Я купив її вчора. Зуб даю!
— Із таким двигуном?
— Поцупили з шахт, шефе.
— Чому ти не відплив уночі?
— Дозорні, татусю. Вони досі пильнують з обох боків…
Аби надати більшої вірогідності своїм словам, Сальво серйозно морщив лоба.
— А я? Тебе не турбувало, що ти залишаєш мене з порожніми руками серед цих довбаних різників?
Баньямуленґе відчайдушно замотав головою — волів пливти якомога тихіше. Тепер човен, нічим не захищений, вийшов на середину річки: ідеальна мішень. Ерван втиснувся в дно довбанки, намагаючись бути якомога непомітнішим. Сальво згорбився, ніби хмари, що ніяк не хотіли розходитися, всі лягли йому на спину.
— Патроне, білий завжди виплутається. А ми… як у нас кажуть, Бог створював нас уночі…
Завалити його просто посеред річки, решту зробить течія. Але звук пострілу приверне увагу до човна. Власне, проблема в іншому: Ерван не міг холоднокровно вбивати, радше всі ці криваві події повільно вбивали його поступово, від самого початку подорожі…
— Які в тебе плани? Конкретно.
— Кажу ж тобі: найняти солдатів і захопити шахту. Невеличкий, тихий-мирний бізнес.
— У цьому хаосі? — здивувався Ерван.
— Одного дня війна скінчиться, а в мене будуть повні кишені.