Він знову присів на кушетку й зробив кілька ковтків, витер очі. Катарсис… Пригадав, як того вечора виривав із рук психіатра фотографію, ніби гієна — шмат гнилого м’яса. Бісів психіатр… За весь цей час нічого так і не поліпшилося…
Усе це синова провина. Цей гівнюк розворушив багно минулого. Його розслідування, його запитання, його затяте викопування трупів. Морван передчував своє падіння. Сорок років ходив тонкою линвою, і ось тепер знову втрачає рівновагу. Цього разу — напевне.
Він ковтнув ще, обпік горлянку.
Не треба було взагалі повертатися до Африки.
— Тату? Це Лоїк.
Його ще тільки й бракувало. Морван дав номер свого телефону кожному члену сім’ї, але останнім дзвінком, якого міг очікувати, був саме цей.
— Якісь проблеми?
Морван розчув далекий синів сміх. Визнав несправедливість такої репліки. Шоста ранку: Ґреґуар майже не спав і вже встиг проковтнути свій ранковий маніок.
— Ти все-таки в курсі стосовно Монтефіорі?
— Телефонувала твоя мати.
— Я їздив у Флоренцію на похорон. Софія попросила.
— Де лихе, там і добре.
— Не вигадуй. Я телефоную не через це.
Морван відійшов подалі від копалень — у штольнях оглушливо стугоніло. Він заглибився в чагарники, які вже за кілька кроків від вирубки перетікали в непролазні джунглі. Здаля чувся голос екзальтованого священика, який вітав новий день:
— Господи, присвячуємо тобі цей день, захищай усіх нас, даруй кожному з нас Твоє благословення!..
— Смерть Джованні, — вів далі син, — що ти про це думаєш?
Цього ранку він не мав сили на вигадування нових байок:
— Вочевидь це пов’язане з «Coltano», але більше нічого не знаю.
— Хтось хоче прибрати значних акціонерів?
— Нсеко не мав акцій, а Монтефіорі не встиг викупити своїх.
— Гадаю, тут є певний зв’язок із новими родовищами.
Морван теж так думав, але не варто було тривожити своїх. Він ухилився від відповіді.
— Що кажуть італійські фліки?
— Розслідування веде такий собі Сабатіні. Ти знаєш, хто це?
Морван посміхнувся. Лоїк став алкоголіком у тринадцять років, підсів на героїн у сімнадцять, перетворився на буддиста в двадцять п’ять, у тридцять він уже мільйонер і при цьому залишився хлопчиськом. Малим хлопчиком, який досі вважає, що батько знайомий із усіма фліками в світі.
— Ні. На якому вони етапі?
— Ні на якому, але в пріоритеті африканський слід.
Не дивно. Будь-який нишпорка, гідний цього звання, передовсім зацікавився би справами Монтефіорі й дослідив його останні фінансові маневри. Масовий продаж «Heemecht» акцій «Coltano», певне, привернув їхню увагу. Поліціотті взялися спершу до гірничодобувної компанії, а тоді вже — до обставин страшної смерті її директора в Лубумбаші…
— Він розпитував мене про Кабонґо, — сказав Лоїк.
— Що ти йому сказав?
— Те, що знав, тобто нічого.
— Він називав інші імена?
— Трезор Мумбанза. Лоран Бісінґ’є.
Італійці вже ідентифікували мерзотників, які крутилися довкола колтану. Логічно: вони зосередилися на африканцях, достатньо могутніх, аби полетіти до Флоренції й там звести з кимось рахунки.
— Я дізнавався, — додав Лоїк. — Бісінґ’є міг бути вбивцею.
Ну, приїхали, і молодший завів цієї пісні.
— Убивство справді сталося у вівторок зранку? — запитав Морван.
— Так.
— Тоді це не він. У понеділок зранку ці двоє були зі мною в Лубумбаші.
— Він міг дістатися Флоренції за добу.
— Мені здається, не встиг би. Із Лубума треба долетіти до Кіншаси, тоді сісти на рейс до Парижа чи Брюсселя… Щось мені не віриться.
— Мумбанза міг найняти місцевих убивць.
Усе можливо. Та зрештою не варто чіплятися за це тріо. Свій мотив могли мати руандці. Хуту теж. Так само й інші угруповання, які займаються видобуванням колтану чи інших копалин у Катанзі. Врешті-решт, Ґреґуару небагато відомо про махінації Нсеко чи Монтефіорі.
— Я пошукаю конґолезців, які останніми днями бували у Флоренції, — мовив Лоїк.
— Що ти таке верзеш? Дай змогу поліції виконати свою роботу.
— Тепер ти довіряєш флікам?
— Я занадто добре тебе знаю, тож не вплутуйся в це лайно. Не наближайся до цієї справи!
Коротка мовчанка. Лоїк перейшов у контратаку:
— Я зустрічався з Кено.
— Вона була на похороні?
— Звісно, ні. Ми ходили до неї з Софією. Монтефіорі провів у неї останню ніч. За її словами, наступного дня він мав зустріч, яка його непокоїла.