1 - й с е л я н и н. А хліб в колгоспі ви виділи?
П и р і г. Видів!
2 - й с е л я н и н. А бараболю?
П и р і г. Видів!
П а р у б о к. А Єрусалим?
П и р і г. Видів!.. Люди, там все є, що хочете.
П а р у б о к. А комбайни яйця несуть?
П и р і г. Несуть!
С е л я н и н. А шкіру на чоботи з чого деруть — з тракторів?
Пиріг. З тракторів!
На залі гамір, сміх.
П е й с а т и й (вдарив кулаком об стіл). Тіше! Што за безобразіє?
П и р і г (також сердиться). Тихо! Що то є? Ти собі гадаєш один з другим, що це так во просто… Та там всьо техніка робить. Там кожний господар опріч тої ворнарії, що дістає за трудодні, має одну свиню, одну вівцю, одну курку…
С в и н е н к о. Курей має побільше, Іван Микитович, побільше.
П и р і г. Конечно. Курей мають декуди і по дві. А яке там збіженько росте! На три метри! А з пшениці хлопа не видно!
Г о л о с. Ну, певно, як вивезли на Сибір, то не видно.
П и р і г. А коноплі, то там ростуть на яких сім метрів. То баби їх аж в Чорному морі мочать, бо в саджавку не влазяться. (В залі сміх). А тут ось я собі шпиціяльно взяв з одного колгоспу в жменю трохи зерна, щоб вам показати, що то значить техніка.
Г о л о с. А чому ти свині не взяв?
П и р і г. Е, ба!.. (Іде поміж людьми і показує всім зерно на долоні).
П е й с а т и й (до Параньки). Січас твоя очередь, Параскевія Процевна.
П а р а н я. Хі-хі-хі!
С в и н е н к о. Знаєте, що вам нада говорити?
П а р а н я. Хі-хі!.. Що наше тепер зверха…
П е й с а т и й. Правильно. (До Байстрюка, що далі куняє над столом). А ти, маладой чалавєк, знаєш, што тобі нада сказати?
Б а й с т р ю к (схопився на рівні ноги). Урра!
П е й с а т и й. Вот і харашо.
С в и н е н к о. Нєт, товариш Пейсатий, я думаю, що воно слішком мало. Етих обоїх (показує на Параньку і на Байстрюка) треба взяти на сторону і здєлать їм ішо малінькую консультацію.
П е й с а т и й (встає). Правильно. Ну, пайдьомтє, Параскевія Процевна, здєлаєм вам малінькую консультацію.
П а р а н я (заслонилась рукавом). Хі-хі-хі!.. Я ся встидаю!..
К о л т у н. Та, ти дурна дівче, чого тобі соромитись, дай ми на то? Товариші — люди партєйні, своє діло знають. Вони як тобі здєлають комасацію, то ти співатимеш, гей з книжки.
П е й с а т и й. Ну, пайдьомтє, пайдьомтє!
Пейсатий і Свиненко беруть під руки Байстрюка, встає Колтун, Параня, і всі п’ятеро під посмішки і приповідання залі йдуть до шкільної канцелярії.
Люди тісним колом обступили Пирога.
П а р у б о к. То ви, дядьку, наймились у рабіна діти колисати?
П и р і г. Свят, свят, свят!.. Та які діти?
П а р у б о к. А от як брешете по-стахановськи! Виробляєте норму на 100 процент.
П и р і г. Ой, людоньки, які ж бо ви! А якби так над тобою стали два злі духи, один з одного боку, а другий з другого, то ти що зробив би?.. А нинька кождому життя миле.
1 - й с е л я н и н. А як то було з тою свинею?.. Правда воно, що кожний колгоспник має свиню?..
П и р і г. Ой, та яка там свиня!.. Підсвинок, підсвинок, та й то паршивий.
2 - й с е л я н и н. То як же воно? Кождий колгоспник має паршивого підсвинка, чи як?
П и р і г. От тобі й на! Та де має! Чорта пухлого має, болячку має, кольку в боці має — не підсвинка. Що ж то я не бачив? На цілий колгосп був раптом один підсвинок і то паршивий, о!
1 - й с е л я н и н. І що ж вони з тим підсвинком робили?
П и р і г. От тобі і на! А що мали робити? Переганяли з кучі до кучі, від одного двору до другого, щоб виглядало, що у кождого є свиня.
Г о л о с. От техніка!
П и р і г (довірливо). А тої пшениці то я з дому набрав у пригорщу, з власного засіка, бо ж ніби треба щось показати…
П а р у б о к. Ну, а та красна армія направду така моцна, як ви її вихвалювали?
П и р і г. От тобі й на! А ви самі хіба не бачили її, коли вона нас визволяла? Ет — могучая безонучая. То правда — мають того желіза, тих танків до хороби і трохи, але якби так німець надлетів та натеремкотів… (В тій хвилині відчиняються двері з канцелярії; Пиріг миттю вискакує на поміст і репетує). Най жиє красна армія! Най жиє наш Ярданський Союз!..