– Я хотів сказати, що недобре, коли живу людину вважають мертвою, і вона втрачає всі свої права. Принц Серпень може бути королем згідно з нашими законами...
– Ти був неуважним на уроках історії. Доки принцу не виповниться вісімнадцять років, він не може керувати державою. Йому потрібен опікун, яким може стати найближчий родич або правитель сусідньої держави. Ми сподіваємось, що ця проблема вирішиться...
– Звісно, я це знав. Але у принца немає близьких родичів, крутиголовці знущаються вже віддавна над громадянами Королівства. Нищать бібліотеки, вбивають людей... Я не хочу, щоб їхній імператор правив нашою державою! Він погубить Королівство!
– Зовсім ні! – заперечила жінка, схожа на вчительку. У нас немає війни, голоду, землетрусу. Кілька нещасних випадків ще не означають, що Королівству загрожує небезпека.
Маркові аж перехопило подих від обурення:
– Вони убили короля й мого батька!
– Ти помиляєшся. Його Величність помер від нервового виснаження, а Головного Архіваріуса застрелили як приватну особу, що не виконала вимоги патруля зупинитися. Завтра о третій годині пополудні в палаці відбудеться віче, на якому зберуться найвпливовіші особи. Ми покликали тебе сюди, щоб попросити одну річ. Ніщо не повинно завадити цьому зібранню, як би не склались обставини. Особи, які прибули з вами із Серединного світу, повинні поводитись, як належить гостям, і не пробувати вплинути на хід подій. Ти повинен за цим простежити особисто і не відходити від них ні на крок. Зрозумів?
– Як ви доведете, що ви ті, за кого себе видаєте?
Старий, що почав розмову, посміхнувся й розвів руками:
– Ніяк! Ми тобі радимо, щоб потім не довелося виправляти наслідків. Ми просимо. Але вибір за тобою, хоч ти зовсім юний. У тебе немає досвіду, а лише він робить людину мирною і розважливою. Королівство не хатинка з бур'яну, що падає від вітру. Наші слова – гіркі ліки, яких так не люблять діти. Нас цікавить, ким ти станеш, а не хто ти зараз. Бо ти – це Королівство завтра. Подбай про тих, хто близько, а про тебе подбають ті, хто далеко. А тепер ми хочемо бачити принца Августа.
Марко мовчки вклонився, і тут один із Старих гукнув дзвінким голосом:
– Лови! Це тобі замість розбитої!
Марко одразу упізнав у чоловікові ювеліра-годинникаря Бастіана. У згорточку з зеленого шовку була прозора скляна куля, друга, яку хлопець отримав від нього.
– Мусиш її спочатку приручити, але це дуже чиста робота.
– Дякую, Бастіане. До побачення!
«Я помітив, – казав колись тато, – що мудрі люди частіше посміхаються, ніж немудрі».
Аптекар, який навіть не назвав свого імені, відвів Марка до почекальні іншою дорогою. І повів за собою Серпня. Той навіть не встиг прочитати нічого на обличчі товариша. Онисьо тактовно мовчав. Марко був йому за це вдячний. Він мусив зібрати докупи свої враження і почуття.
26
Принц опинився в кімнаті, де сиділи Старі: дванадцятеро людей у масках, що закривали майже все обличчя. Це виглядало трохи моторошно. Чоловік, навпроти якого його посадовили, сказав:
– Не тільки ти втратив свого батька, а ми – нашого короля. Вранці загинув Головний Архіваріус, батько твого товариша. Обидві втрати важкі для ваших юних плечей, однак ви мусите це пережити, а не замикатись у собі. Принц Август знає, чому він тут, перед нами?
– Здогадуюсь, – відповів обережно принц. – Після смерті Його Величності короля Даниїла постала проблема, хто стане новим королем.
– Hy, i... – почувся голос з протилежного кінця. – Ти вважаєш себе єдиним спадкоємцем корони?
Принц почервонів.
– Мені якось дико це чути. Я ще не відійшов від смерті батька. Направду, я не можу уявити себе королем зараз, але коли закон вимагає...
– Закони сліпі, якщо хочеш знати. Щоб залишатись людьми, треба їх час від часу порушувати. Ти вважаєш, що нині громадяни нашої держави потребують бодай якого-небудь короля?
– Так, – чітко й голосно мовив Серпень, хоча в глибині душі був спантеличений. – Йдеться про безпеку Королівства. Якщо в нас не буде короля, Імперія візьме нас під свій патронат. Це вкрай небезпечно – довірити власну долю чужинцям, котрі не шанують наших законів і звичаїв. Королем має стати хтось із громадян Королівства.
– Нам доведеться шукати регента, бо принц Август неповнолітній. Ти знаєш про це?
– Гадаю, що ви не покличете на допомогу крутиголовців! Вони убили мого батька і багатьох інших.