Лук'ян Мозиря (липень 1651—8.01.1652)
Антон Кілдій (після 8.01.1652 — травень 1652 (?))
Іван Золотаренко (травень 1652 — липень 1652)
Максим Нестеренко Бут (липень 1652 — липень 1653)
Іван Гуляницький (листопад 1653 — березень 1656, 1657)
Яків Улізко (1656)
Іван Дубина (? — липень 1657—?)
Іван Креховецький (листопад 1657—?)
Тиміш Золотаренко (Оникієнко) (1657 — квітень 1658)
№ 2
1660, марта 14 (4). — Корсунь. — Купча на продаж ставу Антона і Якима Гавришенків, Нестеренка з дружиною Мелашкою Ганні Мартишенко
«Року Божого 1660 мсця марта 4 дня.
Передо мною Яковом Петровичем, полковником Войска его царского величества Запорозского корсунским, при бытности Прокопа Херетченка, атамана городового, на тот час будучого над товариством корсунским, яко теж товариства на тот час будучих, меновите Чиртан Павлович, судия полку нашого Корсунского, Павло Туча, Самойло Сухопара, Йван Дубина, Гуляницкий, Яцко Маменко и инших людей зацних и віри годних було немало козаков и обивателей корсунских, ставши перед нами Антон и Яким Гавришенки, братня рожоная, яко теж Нестеренко из малжонкою своєю Мелашкою Нестерихою, признали устне, явне и доброволне без вшелякого примушеня в тие слова мовячи, иж есмо продали всі в едностайне став свой власний из сіножатю, до того ставу належачая, нікому ні в чим не пенний, ани теж от кого заведенний; тилко дідовщину и отчизну свою власную, а то ест продали оний помененний став и сіножать, грунтом лежачий на ріці Сакавиці, славетной паней Анні Якимовой Мартишенковой за суму певную готових грошей за золотих пятьсот полской личби оной самой и дітям еї часи вічними; од которого то ставу и сіножати отдаяем ми самих себе и діти свої покревние и повинние, близкие и далекие, и ніхто не повинен жадной трудности и турбациї пані Якимовой Мартишенковой задават вишпомененной, яко теж и дітем оной, даєм в моц и спокойное уживане, которим волно будет дати, продати, даровати и заміняти и яко хотіти ку найліпшому пожитку своєю привлащати. А ще би хто міл якую найменшую кривду чинит, в оной нашой продажі вишменованной п. Яхимовой любо дітем еї, теди ми всі одностайне повинни будем заступовати и отказовати у каждого права и суду и где б належало грошом, а ми там повинни наложит двома. Що для ліпшой віри и певности далисмо тот запис наш, урадовне при бытности особ вишеменованних яко теж упросилисмо его мл. пана полковника нашого корсунского, яко теж пана атамана о подпис рук и притиснене печатей.
Діялося в Корсуні року и дня вишменованого».
(НБУ. — IP. — Ф. 160. — No 244. — Арк. 307. — Копія середини XVIII cm. Внизу документа намальовано два кола, всередині яких написано «місто печати», також записи копіїста: «В подлинном тако: „Устне прошоний от вишменованних особ о подписруки и притиснене пенати Яков Петрович, полковник Войска его царского вел. Запорожск. корсунский; Прокоп Черетченко, атаман городовий корсунский; Роман Сенявский, писар полку Корсунского“», «С подлинного сводил иеромонах Иларион». Запис зверху документа: «Облік на Сакавицу на стави и сіножати».)
№ 3
1665, листопада 21 (11). — Корсунь. — Купча Андрія Педаненка на продаж хутора Михайлу Шархавському
«Roku 1665 dnia 11 nowembra.
Przedo mną Pawłem Smardowskim, na ten czas podstarośćim korsuń-skim, przy bytności hospodyna ojca Ołexieja, namiestnika mitropolitań-skiego korsuńskiego, pana Alexandra Leszkowskiego, Michała Mazniczen-ka, kozaków, Chweska Zbarazkiego, Mikity Bogomoła, kozaków i mieszczan, obywatelów korsuńskich.
Stawszy oczewiśćie Andrej Pedanenko w tę słowa zeznał dobrowolnie, żem prawi przedał futor swój własny nikomu ni w czym nie zawiedzo-ny, leżący nad rzeczką Sakawicą pobliżu Korsunia, przezwiskiem Pedany, ze wszystkimi przeynałeżnośćiami, połem, gajem, ługiem, sianożęciami z stawami, nie zostawując nic na siebie; owo zgoła całe ze wszystkimi pożytkami do tego futoru nałeżnymi jeo mści panu Michałowi Szarchawskie-mu jemu samemu, małżonce i potomkom jego wiecznymi czasy za pewną summę za złotych polskich sto liczby i monety polskiej oddawasjący siebie samego, żoną, bliskich i dałekich pokrewnych swoich od tego futoru i zagradzając drogę prawną do dochodzenia tego futoru siebie samemu, żonie, blizkim i dalekim przyj aciełom swoim, a to pod zakładom talarów stu na urząd, jaki na ten będzie, ktoby pana Szarchawskiego samego, małżonkę i potomstwo jego, o ten futor mieł turbować, ale całe ma pan Szar-chowski sam, małżonka i potomstwo ich tego futora spokojnie zażywać swoim własnym, szafować, dać, przedać, darować nie zażywać jako chcąc mieniąc łepszemu pożytkowi swemu obrócić, nie mający ni od kogo przeszkody wiecznymi czasy.
Działo się w Korsuniu roku i dnia swysz mianowanego.
Paweł Szmardowski, podstarośći korsuński. Ałexej Petrowicz, swiaszczenik trojecki, namiestnik korsuński
Alexander Lieczkowski
Именем Хвеска Бораков Никита Богомол подписую рукою своєю
Iminiem Michała Mazniczenka Stefan Stocki, pisarz korsuński, ręką swą podpisują sie
Именем Андрушка Педаненка, котори тую продажу отдаляючи близких и далеких кревних своих и загаражает дорогу правную през вышменование на подписі особы.
Петро Олещенко, рукою своєю подписую».
(НБУ. — IP. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 320—320 зв. — Копія середини XVIII cm. Внизу документа запис копіїста: «С подлинного сводил иеромонах Гавриїл».)
№ 4
1665, листопада 21 (11). — Корсунь. — Купча на продаж землі в урочищу Педани під Корсунем Марії Хведоренко Михайлу Шархавському
«Tegoż dnia і roku zwysz mianowanego przy tych że osobach zwysz mienowanych.
Przede mną Pawłom Smardowskim, podstarośćim korsuńskim, przy-szedszy dobrowolnie nie zwana Maria Wasilicha Chwedorenkowa, mając wydzieloną część mąża swego, który mąż bez wiadomości odszedł, zostawiwszy z nią dwoje dzieci, to jest dziewcząt, w roku 1661, nie dawszy jej opatrzenia żadnego, acz ich matka dzieciom nie życząc zguby, prosiła z pokorą, żeby i ta częstka mąża jej gruntu, nazwanego uroczyskiem Pedany, nad rzeczką cekącej wody Sakowicy pod Korsuniem, która cześć nikomu nie zawiedziona, co s komiżeracij ludzki i pobożności chrześćiańskiej i z uwagi ludzkiemu bywszy na tym futorze i nie wiedząc położenia, dali ad rationem, uczyniwszy targ za pewną summa połowice pieniędzy. Ostatek summy, obaczywszy grunt i położenie, oddać powinien. Która przodaż i kupna stwierdza się podpiserm rąk na podpisie mianowanych:
Kupił pan Michał Szarchawski u mianowanej Wasilichi za złotych polskich czterdzieści i półosma, któri imieniem podpisują się, Stefan Stocki, pisarz miejski korsuński.
Paweł Szmardowski, podstarośći korsuński.
Ałexey Petrowicz, sweszczenik trojecki, namiestnik korsuński