Діялося в мнстрю с. архистратига Михаїла киево-Выдубицким при особах значных духовних нижей рук своїх подписанних року Бжого 1703 мар[та] 14».
(НБУ. — IP. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 322—323 зв. — Копія середини XVIII ст. Внизу документа запис копіїста: «В подлинном така: „Варлаам Страховский, м[о]н[а]ст.[и]ря Выдубицкого киевского игумен; Варлаам, намісник м[о]н[а]ст[и]ря Выдубицког[о]; Силвестр, уставних м[о]н[а]ст[иря] Выд[убицкого]; Михаїл, економ м[о]н[а]ст[и]ра Выд[убицкого]; Иоанн Углицкий, протопоп киевскищ Михаїл Хомінский, с[вя]щенник Глібо-вориский [очевидно, помилка Слід читати: Глібо-борисовский. — Ю. М.]. Онуфрий Літіцкий, с[вя]щенник“». Після цього намальовані три кола, в кожному з яких написано «місто печати».)
№ 8
Друга половина XVII ст. Київ (?). — Список земель і володінь Видубицького монастиря в Корсуні
«Список околичности кгрунтов мнастирских в самом місті Корсуну и того ж уезду, впрод
В самом місті двор, хат дві против стого Николи на ринку и комора.
Місце на двор на Ситанской улиці отказаное мнастиру попадею старою илінскою и на Ситниках ставок, сад из ліском, до того в Прутилцах ставок и ліс.
За містом против стого прорка Илиі двор куплений коп за сім, в том двору хата, сіни з коморою рублениі, топа, загорода з повітками то город (?).
Нижей Корсуна по лівой стороні Роси млинов два на містцу Чаловском як права опівают, наданое мнастиру з місцем там же дворовим, где двор.
Келийка, пекарня, комора и повіт, до того двора и млина випуст позад двором окоп до шляху и кут от шляху озером скелею каменною и Росу огорнений в них до перещепини.
На правой стороні Роси місце на млині, прозвиском Шупиковщина, до того містца млинового лука, взявши з гори Роси, от потючка вниз поза криницею, окопом до шляху, за що дано коп сто.
Еще понижей млинов Кандибиних по правой стороні Роси, лука, куплена за десят талярей, от яких и чиїх граничит лук, ест в записі купчом.
В том же уезду Корсунском село Дацки, наданое мнстру зо всіми приналежитими ему кгрунтами, где в самом селі двор, парканом обнесений, келия з двома коморами, третимя в сінях комора холодная, пекарня, комора з лиодовнею, виниця з світелкою, стайня з шофою, загорода з шофами, лазня и садок насажений щепами, сливами, вишнями и деревом; церков древеная всім коштом мнстрским постановлена.
В том селі став прежде голдовал чотиром господаром, измерлие отказали дві части небожчику протопопі корсунскому Гудицкому, а протопопа надал тие части ставу мнстрю; третюю част заплатили Андрею Кириченку, за которую дали вола, до четвертой еще упоминается Васил Тищенко, жител дацковский.
Нижей другий став, куплений за сто золотих и талярий двадцят, на той же Сакавиці, в племиници Хмелницкой. На том ставу млин новопостроений, кол три.
Еще нижей на той же ріці ставище з греблею, купленое в черниці Хмелницкой за чотириста золотих. До того ставища ліс, гай березовий, луки и п(о) обої сторони той річки поле от Стеблева по долку, которая ви [...] и по окоп первий; от корсунской сторони по Бобилиов ліс поле, належи кгрунту Педановского прозвиском.
И еще нижей на той же річці ставище, купленое в в стеблювского члвка, прозиваемого Татаринця, за сто золотих, при том ставищу хутор з хатою рубленою и з огородами понад хутор дуброва и луки по обоїм сторонам той же річки.
И еще нижей по річці поза шлях стеблювский лука над самою рікою Росю и устю річки Сакавиці по лівой стороні от шляху окоп коло луки, а по правой стороні тоеиж річки вгору от шляху, як окопи показуют, до поля Педановского дуброва, купленая у Оникия, жителя корсунского, за два золотих и осмачку жита.
Долина прозвиском Мисниця (?) з лукою, ставком, лісом, полем, по обох сторонам долини, в кгрунті Дацковском куплена в старой Ани Присихи за вусімнадцять золотих.
Поле до Дацков здавна приналежное з правой сторони по річці от Корсуня сяг[ает] до Білошапчиного ліса до Вовчой долини от Петрушок села.
З лівой сторони по той же річціі от Стеблева до верху ліса Радчинця до Саскибиевого и по долину старую от Роси по шлях Стеблювский».
(НБУ. — IP. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 329—329 зв. — Оригінал(?).)
№ 9
1707, травня 22(11). — Корсунь. — Купча Дениса Олещенка на продаж землі жителю Стеблева Федору Татарченку
«Року 1707 мая 11 дня.
Передо мною, Василием Ждановичем, старостою ясне велможного пана корсунским, и при мні, на уряді засівшим Михайлу Григориевичу, войту корсунскому, Данилу, бурмистру, и инних на тот час віри годних людех не мало було.
Денис Олесченко, мещанин корсунский, ставши персоналне, будучи здоровий на тілі и умислу своем, зознал ясне, явне, доброволне в тот цел мовячи: „Мсці, мсці пане врядо. Міючи я от Данила, корсунского жителя, купленое греблю на ріці Сакавиці и сіножати, сим и тим боком річки од греблі лежачие, из байраком понад хатою стоячим, аж до балки, а сіножати кончаются, не допускаючи полю (?) од Стефанового Хмелниченкового грунту. Зачим я тот грунт з доброй своїй волі Хведору Татарченку, жителю стеблювскому, без жадних там належачих поль пахатних за коп десять доброй монети продалем и оние гроши до рук своих от отобравши ретелне от нинішняго часу чинячи сам себе отдаляя, жону и діти и кревние свої, близкие и далекие, их ему, Хведору Татарченку, в вічное владіние продавши, волно ему яко свой власний грунт будет дати, даровати, или кому продати и як хотяй на свой пожиток оборочати“.
Ми прето, вишпомененний урад, видячи предреченного Дениса доброволную продажу и Хведора Татарченка куплю про кріпост при звиклой печати ратушной и старостинской велможного пана корсунского с подписом руки писарской велілисмо виписавши право, потребуючой стороні отдати.
Діялося в ратушу корсунском вишпрописанного року и дня».
(НБУ. — IP. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 309—309 зв. — Копія середини ХVІІІ cm. Внизу документа намальовано два кола, в яких написано «місто печати», а ще нижче запис копіїста: «В подлинном таке: „Микита Паенко Иванович, писар міский, рукою власною“» і «С подлинного сводил иеромонах Иларион». Запис перед документом копіїста: «Купля на грунт Дениса Алексенка, мещанина корсунского, над Сакавицею нижей Педанов».)