Повісті «Тисяча журавлів» (назва походить від візерунка з журавлями на кімоно героїні) була присуджена премія японської Академії мистецтв. Як і «Країна снігу», це — ліричний твір, тлом для якого автор обрав чайну церемонію. Чайний обряд — стародавній звичай, доведений японською естетикою до рівня високого мистецтва. Суть його полягає в тому, щоб дати людині змогу подумати над життям, віддатися роздумам, очистити душу від буденних клопотів і суєти. Чайна церемонія покликана служити досягненню гармонійної єдності людини з природою та іншими людьми. Як підкреслював сам автор, його метою було не описати чайну церемонію, а лише застерегти проти її сучасної вульгаризації. Носієм такого опошлення священного обряду виступає в романі Тікако. Сюжет повісті — складні стосунки (зокрема й любовні) головного персонажа Кікудзі з пані Оота, з дівчатами Фуміко та Юкіко. На сторінках повісті окремим життям живе японська кераміка — начиння для чайної церемонії. Стародавні чашки, яким по кілька сотень років, ніби відтінюють скороминущість життя, підкреслюючи тим його цінність. Крізь повість, як символ чистоти і щастя, проходить зображення журавлів на кімоно Юкіко, недосяжної для Кікудзі дівчини.
«Стугін гори», який деякі критики вважають вершиною творчості Ясунарі Кавабати, — це психологічний роман, в якому головний персонаж, старий Сінґо, виступає як носій традиційних японських цінностей у відносинах між людьми і в ставленні до природи. Його буденне життя, розчарованість сімейними негараздами дочки й сина, байдужість до дружини переплітаються з поетичними описами природи, спогадами про минуле й еротичними фантазіями, пов’язаними з тим, що невістка дуже нагадує йому про вродливу покійну сестру дружини, в яку він був закоханий. З роману читач дізнається, з яким пієтетом письменник ставиться до традиційних форм життя, з яким жалем описує ремесла, що поступово відмирають у Кіото. У цьому творі майстерно поєднано витончену традиційну японську естетику з європейським психологізмом.
Ще більшою тривогою про збереження традиційних японських цінностей просякнутий роман «Давня столиця». Романтичний сюжет про двох дівчат-близнят — Тіеко й Наеко, — які врешті-решт знаходять одна одну, розгортається на тлі різноманітних свят, приурочених до певної пори року. Причиною їхнього розлучення було повір’я, згідно з яким народження близнят провіщало в сім’ї лихо. Тіеко виростала в заможній родині дизайнера тканин як підкидьок, а Наеко, осиротівши, жила в селі рідних батьків. Однак Тіеко, підозрюючи, що теперішні батьки її в когось викрали, будь-що намагається з’ясувати правду про своє народження. І під час цих пошуків випадково зустрічається з дівчиною, в якій впізнає свою рідну сестру. Крім людей, одним з центральних персонажів роману є саме місто Кіото з його святами, храмами, парками, гірськими краєвидами, гейшами та ремеслами. Це — своєрідний гімн давній столиці Японії, яка все ще зберігає свою історичну неповторність.