— Встановлять власні Молоти й Архімолоти.
— Не інакше.
Поченґло невпевнено засміявся.
— Ви говорите про історіософську війну, про якісь глобальні битви філософів ідеї, Математиків Історії.
— На Молоти Тьмідини плювати, кожен фізик із осцилятором зможе визначити хвилі, протилежні по фазі. Але Ґросмолоти Росії, Японії, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Австро-Угорщини — вони можуть мені намішати в рівняннях. Якщо пропорція потужности буде дев’ять до одного на мою користь, то я мав би впоратися без проблем, зрештою, вони, мабуть, не вдадуться до єдиної узгодженої стратегії. Але, що більше тунґетиту перебуватиме поза нашим контролем, то складнішою буде Алґоритміка Діянь. Можете бути певні, що впродовж кількох років вони скуплять до своїх арсеналів увесь тунґетит із вільного ринку й приватних рук. Цар, імовірно, просто його націоналізує. Не продаємо ні грама!
— Який тоді вихід? Ввести у спілку когось іще? — Він скривився. — Але кому ми могли б повірити такою мірою, щоби допустити його до найпотаємніших секретів фірми з ґарантією, що він не видасть їх через лояльність до своєї країни, нації, родини? Адже йдеться про виробничу компанію, яка de facto володіє країною, ба навіть більше, ніж країною…
— Нічого нового під Сонцем, Ост-Індські Компанії два століття правили половиною Азії. А людина, будь ласка: Авраам Фішенштайн. Слід тільки довідатися, чи він узагалі живий.
— Живий. — Поченґло струсив попіл у порожнє горня. — Сидить в Іркутську.
— Не утік? Але хіба не збанкрутував під час розтального краху?
— Фішенштайн? Спершу Швайцарія мала б збанкрутувати. Ні, Фішенштайн має домовленість із Побєдоносцевим і Центросибирью, схоже, навіть заробляє на Відлизі: викуповує за копійки землю для якихось паперових компаній, зареєстрованих у Гонконґу, Макао, чи навіть у Нью-Йорку. — Пан Поченґло потягнув дим із недопалка й злостиво посміхнувся. — Я планував усе це відібрати в нього одним законом, Злучені Держави Сибіру не підписували жодних міжнародних угод.
— Розповісте йому цей анекдот з нагоди річниці від дня заснування нашого акціонерного товариства. Чи маєте ви контакт із Іркутськом? Слід послати за Фішенштайном.
— Але чому він, пане Бенедикте?
— Бо він також увійде в цю справу задля ідеї.
— Сибірської Держави? Влади над Історією? Сумніваюся.
— Задля ідеї перемоги над Апокаліпсисом, задля ідеї усезагального воскресіння. — Я випростався у кріслі, криві кістки не хотіли вкластися на свої місця. — Авраам Фішенштайн — переконаний фйодоровець, він зробить усе, щоб докластися до поступу науки про воскресіння.
Поченґло запитально розвів руки.
— А ми до Фйодорова — яким боком?
— По-перше, ми виділимо з прибутків показний відсоток на вивчення технологій воскресіння. Але, насамперед, по-друге: я так обчислю Історію, щоб якомога швидше втілилося бачення Ніколая Фйодорова. Фішенштайн отримає ґарантії, що — може, не за його життя, але — так, усі його близькі родичі воскреснуть тілесно з мертвих. Тобто, звичайно, за його життя, бо й він, вочевидь, постане з мертвих також. Він привітає їх удома, живих, безсмертних.
Пан Порфірій поглянув на мене крізь чорні скельця і завмер надовго в ладі Сонця і гномона, зорí й секстанта. Над Зимним Ніколаєвськом тимчасом повіяв вечірній вітерець, дим зі сталевих кошів лягав убік, пропливаючи між нами понад столом; але це були єдині перешкоди.
— І він прийме від вас таку ґарантію.
Я випростався.
— Пане Порфірію! Чия правда?
Він кинув недопалок, зняв окуляри. Очі він мав запалені, мабуть, від того диму.
— Власне це мене найбільше тривожить, — прошепотів він, — що ви всі ці речі маєте під абсолютною правдою.
Я простягнув йому руку.
— Спілка.
Він поправив нерухому ногу, нахилився, потиснув мою скалічену руку.
— Спілка.
Я ударив себе кулаком у груди.
— Замерзло!
Він тільки перехрестився.
— Добре. — Я долив собі й вихилив одним ковтком залишок холодної кави. — Я вже маю одну людину на посаду, інженера Генрика Іртеймa, він працював зі мною у Круппа: краще зорієнтованого в чорній фізиці годі знайти.
Поченґло байдуже змахнув рукою.
— Ваша справа, кого наймати. Я певний, що ви в цьому тямите.
— Коли ви пошлете людей до Іркутська за Фішенштайном, нехай вони роззирнуться за іншими уцілілими фахівцями крижлізної промисловости. Зрештою, я зараз укладу список. Коли вони вирушають?