Дот зітхнула.
— У Софі дійсно найгірший смак на чоловіків.
А й справді, двадцять хвилин тому Софі стрибнула в обійми Ріана й поцілувала його, переконана, що заручилася з Тедросовим лицарем. А тепер цей лицар став Тедросовим ворогом і погрожував убити саму Софі, якщо вона не підігруватиме в його виставі. Але зі свого місця вони побачили не лише це. На сцені був хтось іще, стежив за коронацією. Хтось ховався на балконі, невидимий для натовпу. Змій.
Він стояв там у скривавленому, пошматованому одязі з ковзунів, спостерігаючи за промовою короля.
— Спочатку нам потрібно, аби наша принцеса стала королевою, — Ріан звертався до людей, проекція в камері робила голос гучнішим. — І як майбутній королеві, Софі належить честь спланувати весілля. Не ту претензійну королівську виставу з минулого. А таке весілля, що зробить нас ближчими до вас. Весілля для народу!
— Софі! Софі! Софі! — шаленів натовп.
Софі смикнулася, і Ріан щільніше притиснув до неї меча.
— Софі приготувала цілий тиждень вечірок, бенкетів і парадів, — продовжував він. — А потім буде весілля й коронація нової королеви!
— Королева Софі! Королева Софі! — вітала її юрба.
Софі випросталася, прислухаючись до захоплених вигуків натовпу. Раптом вона сіпнулася вбік від Ріана, прагнучи хоча б щось зробити.
Ріан завмер, усе ще стискаючи Софі. І хоча його обличчя не було видно, Естер бачила, що він дивиться на Софі.
Натовп принишк. Вони відчули напругу.
Король Ріан повільно перевів погляд на людей.
— Здається, наша Софі має прохання, — промовив він, спокійно і впевнено. — Прохання, на якому вона наполягала день і ніч, і я вагався, чи виконувати його, бо сподівався, що весілля буде нашою миттю. Але якщо я щось і знаю про те, як бути королем, то це те, що, коли моя королева чогось хоче, вона має це отримати. — Ріан подивився на майбутню королеву з холодною посмішкою. — Отже, ніч весільної церемонії, за наполегливою вимогою принцеси Софі... ми розпочнемо зі страти короля-самозванця.
Софі приголомшено відсахнулася, майже наштрикнувшись на лезо Екскалібура.
— А отже, за тиждень відсьогодні... Тедрос помре, — закінчив Ріан, дивлячись просто їй у вічі.
Почулися крики громадян Камелота, які виступили на захист сина Артура, але їх зупинили громадяни інших королівств, яких Тедрос колись зневажив, і тепер вони рішуче підтримували нового короля.
— ЗРАДНИЦЯ! — закричав чоловік із Камелота.
— ТЕДРОС ДОВІРЯВ ТОБІ! — вигукнула жінка з Камелота.
— ТИ ВІДЬМА! — крикнула дитина.
Софі дивилася на них, мовчазна.
— А тепер іди, кохана, — проворкотів Ріан, він поцілував її в щоку, а потім передав до рук озброєних вартових. — Ти маєш спланувати весілля. Адже наш народ чекатиме на дещо ідеальне.
Останнє, що побачила Естер, — це перелякані очі Софі, які вона не зводила з майбутнього чоловіка, а потім пірати затягли її до замку.
Натовп повторював ім’я Софі, Ріан спокійно головував на балконі, а в підземеллі всі приголомшено замовкли.
— Він сказав правду? — долинув голос з іншого кінця коридору. Це був голос Тедроса. — Невже Софі хоче моєї смерті? — озвався принц. — Це правда?
Йому ніхто не відповів, бо на помості почало відбуватися дещо інше, що учням та професорці Даві було видно через проекцію.
Тіло Змія почало змінюватися.
Чи радше... його одяг.
Чарівним чином рештки ковзунів перетворилися в підігнаний мундир, який раптом став золотим із блакиттю, бездоганно віддзеркаливши мундир Ріана.
Здавалося, що Ріан відчув, коли створення мундира завершилося, бо король озирнувся на хлопця в масці, уперше визнаючи його присутність. Тепер команда пошуковців побачила обличчя Ріана, засмагле, із вольовим підборіддям, волосся короля блищало, немов бронзовий шолом, а його блакитні очі швидко ковзнули Змієм, який досі був прихований від людських очей. Ріан геть не здивувався, що його затятий ворог досі був живий, що чарівним чином змінив одяг, і що носив мундир, схожий на його власний.
Натомість Ріан ледь помітно посміхнувся Змію. Король розвернувся до натовпу.
— Казкар вам ніколи не допомагав. Вам, звичайним людям. Він допомагав еліті. Тим, хто відвідував ту Школу. Але чи це голос Лісів? Коли він розділяє нас на Добро і Зло, багатих і бідних, освічених і звичайних? І саме це робить наші Ліси вразливими для нападів. Саме це дозволило Змію проповзти до ваших королівств. Ось чому ви всі мало не загинули. Перо. Гниття починається з нього.
Люди загули на знак згоди.