— Де Горт і Нікола? — запитав кіт.
— Тут! — озвався Горт, стиснувши долоню Ніколи.
— Ви двоє вирушите до Лисячого лісу, туди, де, за словами Ріана, він народився, — виголосив Різник. — З’ясуйте все, що зможете, про історію походження його та брата.
— Уважайте, що це вже зроблено, — гукнув Горт, підморгнувши Ніколі. — Історія — моя спеціальність.
— Урятуй нас, Господи, — промовила Нікола.
— Чому твій кіт ігнорує мене? — прошепотів Тедрос Агаті. — Король — я. Саме мене він намагається повернути на трон. А він віддає головну місію Горту?
Але принцеса слухала Різника, який пояснював наступне завдання...
— Богден, Вільям, ви двоє перевдягнетеся й будете шпигунами в Камелоті." Вільям знає королівство дуже добре, він виріс у будинку священника. Скористайтеся хитрощами, щоби визначити стан справ Ріана. Дізнайтеся про наступні його кроки.
Богден відсалютував Різнику.
— Так точно, королю Унітазе.
— Ітінзи, йолопе! — прошипів Вільям.
Різник подивився на них із незворушною мордою.
— Беатрікс, Ріна, Кіко, ви патрулюватимете дерева навколо проходу до Гномленду й переконаєтеся, що ніхто не підбереться до нього.
— Дуже вдало, еге ж? — зітхнула Кіко. — Трістан загинув на дереві.
Вільям зиркнув на неї.
— Може, тепер, коли ти згадав усіх інших, разом зі служкою й першокурсниками, — скипів Тедрос, — нарешті ти скажеш, що...
— Щодо решти учнів, — продовжив Різник, розвертаючись до юних Щасливців і Нещасливців, — ви розіб’єтеся на пари й розійдетеся королівствами, аби відшукати тих правителів, які досі не спалили свої каблучки. Ріан, безсумнівно, ладен зробити все, щоби налаштувати їх проти Казкаря та Школи. Зробіть усе можливе, аби не дати правителям знищити їхні кільця, але так, щоби вони вас не помітили. Учителі водночас повернуться до Школи й наглядатимуть за Казкарем, на той випадок, якщо він даватиме подальші підказки, як нам його захистити. Юбо, відправте мені таємне повідомлення, щойно порахуєте, скільки лебедів залишилося на карбуванні пера. На щастя, ще немало королівств опираються Ріану.
— Так, королю Ітінзи, — промовив старий гном.
Різник оглянув кімнату.
— Усі зрозуміли свої призначення?
Тедрос був на межі вибуху...
— А що ви накажете робити мені й Ґвен, Ваша Величносте? — запитав Робін Гуд.
— Ви повертайтеся до Шервудського лісу й прикличте своїх Веселих розбійників. Дні їхньої навмисної сліпоти минули, — повідомив кіт. — Ґвіневера залишиться під моїм захистом. Варта відведе її й Шерифа до їхніх кімнат у моєму палаці, тож вони можуть відпочити.
— Відпочити? Я? Зараз? — спалахнув Шериф. — Я розумію, що Ґвіневера має залягти на дно, але я маю бути нагорі, битися проти короля!
— Я теж! Більше, ніж хтось інший! — вибухнув Тедрос...
— Усі команди вирушають негайно, — наказав Різник, не зважаючи на принца, Мала під котячими лапами почала розчинятися.
Він стрибнув назад на трон, похитуючи ланцюжок Софі.
— Мій паж винесе вас на поверхню в торбині Шерифа.
— Самарбаті С. Субраманьям до ваших послуг! — пискнув Суббі, рум’яне обличчя висунулося з водоспаду, що завішував двері тронної зали. — Дозвольте вас запакувати!
Вартовий гном біля нього дмухнув у трубу так гучно, що Субраманьям гепнувся назад крізь водоспад. ..
— Його Шановність Король, Коронований Регаліями, Ітінзи дозволяє вам піти! — виголосив гном. — Вирушайте на завдання!
— ВИРУШАЙТЕ НА ЗАВДАННЯ! — вигукнули ще двоє вартових.
Тедрос не встиг оком змигнути, як друзі, учителі, наставники й усі першокурсники підвелися, теревенячи про свої нові пошуки слави. Розбившись на пари й швидко проминувши принца, вони проходили крізь водоспад групами.
— Заждіть... стривайте... — затинався Тедрос, розгубившись у юрбі...
— Я з Пріянкою! — заявив Богді.
— Ти ж не можеш покинути найкращого друзяку через дівчину! — обурився Лейтен.
— Це як Софі й Агата, лише в хлопців, — захихотів Боссам.
Кастор схопив усіх трьох...
— Я ПРИЗНАЧАТИМУ КОМАНДИ САМ, БО ЗНАЮ, У КОГО ДІСТАЄ РОЗУМУ, А ХТО З ВАС ВІСЛЮК... — а потім пес погнав решту першокурсників до води й стрибнув слідом за ними.
За ними вирушили решта викладачів:
— Як думаєш, Ріан відправить ще раз своїх людей до Школи? — запитала професорка Шікс.
— Без учнів ми маємо повний дозвіл Казкаря захищати себе, — прогарчав професор Менлі. — Умо, є звістки від фей? Ти відправила їх декілька днів тому, щоби вони знайшли допомогу.
— Вони прочісують Ліси в пошуках Ліги Тринадцяти, — відповіла принцеса Ума. — Не заспокояться, допоки не знайдуть хоча б одного старого члена Ліги, який зможе допомогти...