Выбрать главу

Серце Софі під зміїною шкірою калатало так сильно, що їй здалося, що шкіру здує. «То я мала рацію про те, що в Робіна є каблучка, — думала вона. — Але вона була не Робінова. Ось чому Різник не дозволяв Шерифу битися. Він захищав Шерифа. Захищав каблучку».

— Лише три правителі досі носять свої каблучки. Три з сотні, — чітко промовив Джапет. — І коли цієї ночі закінчаться напади на двох із них, ці три перетворяться на одне. Ти останній опираєшся.

— І ти тут, аби вбити мене, — посміхнувся Шериф.

— Не думав, що це буде так легко, — озвався Змій. — Я гадав, що доведеться вбити Агату, Тедроса й усіх тих заколотників, аби дістатися до тебе. Гадав, що якщо ти знаєш, що ти потрібен брату, то твої друзі добре сховають тебе...

Він помітив, як смикнулося Шерифове обличчя.

— Ага, розумію. Вони не знають, що ти тут. Вони не знають, що ти покинув схованку й прийшов, аби битися зі мною, — міркував Джапет. — Пиха — найсмертельніший із гріхів.

— Але ще смертельніші, — сказав Шериф. — Убити фею-хрещену. Викрасти сили в Леді з Озера. Удавати поплічника брехливого самозванця.

Джапет шмагнув очима.

— Але ж Леді з Озера поцілувала мене. Леді з Озера хотіла мене. Ось як я вкрав її сили. Чи покохала б найвеличніша захисниця Добра поплічника?

Шериф не мав відповіді. Софі в пастці на землі — теж.

— Отже, погляньмо на неї, — наказав Джапет. — Покажи мені свою каблучку.

— Вона досі в Робіна. Ти маєш битися з ним, — спокійно відповів Шериф. — Бажаю вижити в Шервудському лісі. Закладаюся на свої чоботи, тобі це не вдасться.

— Розумію, — проворкотів Джапет. — Але лишень... я не вірю тобі. Я присягнувся б, як ти кажеш, на свої чоботи, що ти б не випустив тієї каблучки з рук, тепер, коли знаєш, наскільки вона потрібна моєму братові. Ти не довірив би її захист нікому, окрім себе. Особливо Робіну Гуду.

Шериф зустрівся з поглядом Джапета. Софі чекала, що Шериф засміється... покаже, що він обдурив опонента... запевнить, що каблучка досі в Робіна, як він сказав...

— Ти вважаєш, що ти розумака, — гаркнув Шериф, червоніючи. — Ти і твій брат. Ви ніколи не переможете. Убити мене замало. Лише правитель Ноттінгему може спалити каблучку. Якщо я помру, вона перейде моєму спадкоємцю, а Дот нізащо не спалить її, байдуже, що ви робитимете. Її друзі захищатимуть її...

— Боюся, твоя пам’ять тебе підводить, — промовив Змій. — Якщо ти помреш, каблучка перейде твоєму наступнику, яким за законами Ноттінгему мала бути твоя донька, але ж ти змінив закон, тож натомість спадкоємцем стане Берті, твій наглядач в’язниці. Згідно з «Новинами Ноттінгему», ти зробив це в нападі люті, коли Дот урятувала Робіна з в’язниці. Я гадаю, ти й твоя дочка маєте темну історію? Хай там як, Берті насолоджується життям у новому маєтку в Камелоті, підкуплений моїм братом. А це означає, що Берті радо спалить твою каблучку, перш ніж твоє тіло опустять у могилу. — Очі Джапета спалахнули. — Виявляється, зрада власної крові веде до розплати.

Шериф заревів і кинувся на Змія, як таран. Шериф ударив його так сильно, що Джапет полетів на землю, йому забило дух. Шериф миттю опинився на ньому, бив обома кулаками, на примарно-білих щоках Змія з’явилися розтини, Шерифова лють живилася таким глибоким вогнем, що Софі не була певна, чи він зможе колись зупинитися. Але на стегні Джапета щось рухалося — єдиний ковзун досі смикався... намагаючись відірватися від обладунків Змія...

Софі смикнулася занадто пізно...

Вугор ударив Шерифа у вухо.

Шериф заволав від болю, упав на спину й почав бити собі у вухо, розбризкуючи кров, а потім, нарешті, висмикнув ковзуна й порвав його навпіл. Він намагався підвестися, але Джапет ударив його ногою в груди, а потім зробив потужний удар обома кулаками в голову, штовхаючи Шерифа на коліна.

Джапет розвернувся й побачив, що до нього мчить Кіко.

Ковзуни зірвалися з його обладунків, націлившись Кіко в обличчя...

Софі скочила на коліна. Вона запалила яскраве рожеве сяйво й вистрілила Кіко в груди, відправивши її, немов ядро, у темряву лісу.

Це було найсильніше заклинання приголомшення, яке Софі була здатна створити, яке живилося рішучим наміром урятувати життя Кіко. Хоч де зараз Кіко, вона не скоро оговтається, але, на щастя, Беатрікс і Ріна знайдуть її раніше за людей Ріана.

Цієї миті Змій помітив заклинання, що вдарило Кіко, і розвернувся в напрямку Софі, але нічого не побачив...

Шериф скористався тим, що Джапет відволікся, і вдарив його в шию, притиснувши до землі. Змій перевернувся й ударив його коліном у пах, із приголомшливою швидкістю він видерся на Шерифа й учепився йому в горло.