— Може, у минулому Зло перемогло, але воно не переможе в теперішньому, — кипів принц, вени на шиї пульсували. — Може, Ріан — батьків спадкоємець за народженням. Але це не робить його королем Камелота. Камелот'— найбільший захисник Добра. Очільник цих Лісів. І Зло не займе його трон. Допоки я живий. Я захищатиму батьків спадок. Король я чи ні, я досі його син. Я захищатиму його право покоїтися з миром.
— Що б ми не вирішили зробити, потрібно поквапитися, — застеріг Горт. — Коли Різник нас впускав, прибуло повідомлення від Юби, гномською мовою. Першокурсники й учителі в безпеці. Але на карбуванні Казкаря залишилося лише три лебеді. Чи чотири. Я не надто знаюся на гномській. Отже, не спалено лише декілька каблучок. Джапет отримав Шерифову...
Агата загубилася у власних думках, слова Тедроса крутилися в голові.
«Я захищатиму його право покоїтися з миром».
«Покоїтися з миром».
Покоїтися з миром.
Агата сіпнулася, немов у її грудях метелик розправив крила.
— Тедросе?
Принц подивився на неї.
— Ти раніше щось казав, — промовила вона. — Коли Різник роздавав завдання. Щось про загадку від Леді з Озера. Загадку про «викопай мене» від твого батька. Що ти мав на увазі?
Ґвіневера підвела голову, раптом зосередившись.
— Коли вона втратила свої сили, Леді дозволила Мерліну поставити запитання, — відповів Тедрос, відчуваючи вагу погляду принцеси. — Єдине запитання, і потім він мав ніколи не повертатися до Авалону.
Агата згадала, що сказала їй Леді про чарівника: «Ми домовилися». Так само, як і з Агатою.
Одне-єдине питання. Але тієї миті від напруги Агата не здогадалася перепитати в неї, про що питав Мерлін.
— Мерлін хотів знати, чи батьків меч має для мене повідомлення. Леді написала відповідь на питання Мерліна на уривку пергаменту, — продовжив принц. — «Викопай мене». І все. Але я вже знаю ці слова. Саме їх батько каже мені в снах. Це його повідомлення.
Він подивився на матір.
— Але я не розумію. Він же не має на увазі, що необхідно насправді викопати його...
— Звісно ні, — погодилася Ґвіневера. — Але це має щось означати!
Тедрос стривожено завовтузився.
— Може, це означає, що батько мав секрети. Які ми маємо виявити. Батько хотів, щоб я дізнався правду про справжнього спадкоємця.
— І тоді — пам-па-рам — Кінець? Залишити свиню на троні? — скипів Горт. — Якщо твій татусь дав тобі те повідомлення, воно не мало завадити тобі битися! А мало надихнути на відсіч!
— Але як?! — запитав Тедрос. — Що я маю викопати?
— Може, він щось сховав у руків’ї Екскалібура? — запитала мати.
— Чи в статуї в Королівському гроті? — припустив Тедрос.
— Чи, може, послання означає саме те, що каже? — промовила принцеса.
Усі повернулися до неї.
Агата відірвала погляд від підлоги.
— Можливо, його треба розуміти буквально? — сказала вона. — Що, як «Викопай мене» означає викопати короля Артура з могили?
У Тронній залі стало так тихо, що Агата могла чути, як калатає Тедросове серце.
— Викопати батька? — видихнув він.
— Але Артур помер багато років тому, — холодно промовила Ґвіневера. — Там лишилися лише кістки й тлін.
— Ні. Мерлін зачарував могилу, — невпевнено заперечив Тедрос. — Батько зберігся таким, як був.
Мати напружилася, наразі стало очевидним, що багато років поспіль вона жила далеко від Тедроса й Артура.
— Навіть якщо це так, ми не тривожитимемо його могилу, — наполягав принц, тепер більш упевнено. — Я не витягуватиму батькове тіло з землі.
— Навіть якщо він сам цього хоче? — запитала Агата. — Навіть якщо це його наказ?
Горт прокашлявся.
— Слухайте, не те щоб я боявся розкопувати могилу, бо Нещасливці розважаються цим щоп’ятниці, але я чекав довгі роки, щоб мій батько отримав пристойне поховання, і виколупувати короля Артура мені здається неправильним. А ще ми ніяк не зможемо дістатися до Авалону, аби здійснити задумане. На нас полюють усі Ліси, і Змій на волі. Ми з Нік ледве втекли живими з Лисячого лісу.
— І навіть якщо ми дістанемося до Авалону, ми не маємо змоги дістатися до Артурової могили, — квапливо додала Ґвіневера. — Леді з Озера має дозволити нам зайти в її води, а з того, що ви розповіли, зрозуміло, що вона нам тепер не рада.
— І найголовніше: батькова труна охороняється заклинанням Мерліна, щоб люди на кшталт нас не спаплюжили її. І лише Мерлін може відкрити її, — додав Тедрос, відчуваючи полегшення через усі ці перешкоди.