Коли він проходив крізь двері, ковзуни з пронизливими криками відпустили Софі й полетіли слідом за Джапетом, за ними зачинилися двері.
Софі залишилася наодинці.
Вона стояла, оточена пошматованими весільними альбомами, а з долоні досі стікала кров.
Її губи тремтіли.
Легеням бракувало повітря, наче вона тонула.
Це, мабуть, було якесь ошуканство.
Ще одна брехня.
Так мало бути.
Але ж вона все бачила на власні очі.
Жодних фокусів. Усе відбулося насправді.
Софі похитала головою, відганяючи сльози.
Як така диявольська річ народилася з неї?
Вона бажала, аби Змій загинув найжахливішою смертю... а натомість відродила його? Після всього, що вона зробила, аби захистити від нього друзів? Після всього, що вона зробила, аби змінитися? Вона стала життєдайною силою найгіршого Зла?
Обличчя запалало, її обпік страх. Відьомський крик наповнив легені, роздираючи горло. Крик, який мав убити всіх у цьому замку й перетворити його на попіл. Вона вже роззявила рота...
Але... стрималася.
Софі дозволила крику поволі повернутися в глибини серця.
«Минуле стало теперішнім, теперішнє минулим».
Так сказав новий король.
Ось чому він був завжди на один крок попереду, бо знав усе про минуле людей...
А минулим Софі було Зло.
Зло, яке так довго було її зброєю.
Зло, яке було для неї єдиним знайомим шляхом для боротьби.
Але Ріан був занадто розумний для цього.
Не можна перемогти Зло Злом.
Можна виграти битву, але не війну.
І хай там що, а вона виграє війну. Заради Агати. Тедроса. Заради їхніх друзів.
Але, аби перемогти, вона потребувала відповідей. Їй потрібно було дізнатися, ким же насправді були Лев і Змій. І які чари пов’язували її власну кров із їхньою...
Їй потрібно було виграти час, аби знайти ці відповіді.
Вона мала бути хитрою. Вона мала бути обережною.
Софі подивилася на білу сукню на столі й посміхнулася.
О, так.
Існували й інші способи бути відьмою.
4 Нові союзи
Покинувши Авалон, Агата планувала прокрастися до сусіднього королівства, аби знайти їжу й місце для відпочинку. Їй був потрібен час, аби поміркувати над незрозумілим малюнком Леді з Озера... час, аби сховати кришталеву кулю, яка заважала їй... час, аби спланувати наступні кроки...
Усе змінилося, коли вона дісталася Гіллікіна.
Сонце вже сіло, коли Агата доїхала до королівства Щасливців, у якому знаходилося Смарагдове місто країни Оз. Вона пробралася до воза з мандрівниками з Млина Джинні, які подорожували узбережжям (Агата сховалася під їхнім багажем). На той час, коли вони доїхали до дороги з жовтої бруківки на околицях Смарагдового міста й вивантажилися на базарі, ущент заповненому гамірливими туристами, небо було вже достатньо темним, аби Агата спокійно вислизнула й змішалася з натовпом.
Тиждень тому Агата читала повідомлення про Гіллікін, який потерпав від нападів Змія: оси жерли фей, карети мінувалися, з’явилися німфи-розбійниці — усе це паралізувало королівство. Фея-королева Гіллікіну й Чарівник із Оз, колишні суперники в боротьбі за владу, були змушені укласти перемир’я і звернутися до Тедроса по допомогу. Тепер, коли Змій нібито загинув від рук Ріана, Гіллікін вступив у союз із новим королем Камелота, і вулиці знову наповнилися гамором. Мешканці Лісів більше не боялися жити звичайним життям.
Агата обрала Гіллікін із декількох причин: по-перше, це королівство Щасливців лежало найближче до Авалону, і це була домівка невидимих фей, які колись захистили її від зомбі Директора Школи; але більш важливим було те, що Смарагдове місто вважалося плавильним горнилом для іммігрантів з усіх Лісів, які прагнули зустрітися з чарівником. Агата вважала, що в такому строкатому натовпі вона зможе підслухати новини з Камелота, а також довідатися щось про Тедроса та друзів. Водночас Агата вирішила, що, оскільки така неймовірна кількість людей заповнює жовті вулиці, вимагаючи заповітного «зеленого квитка» до Смарагдового міста (його можна було або виграти в лотерею, або перекупити в спритного торговця), вона залишиться непоміченою.
Але це виявилося помилкою.
Куди не кинь оком, до базарних рундуків були прибиті плакати «Розшукується» всіма мовами, що мерехтіли при світлі смолоскипів...
Через те що чарівник проводив лише декілька зустрічей на день, пошуки Агати перетворилися на божевільне полювання за скарбами. Торговці продавали чарівні окуляри «Агатозори», які мали допомогти її угледіти; люмінесцентні ласо Лева, аби зв’язати її; скриньки з голосом Тедроса, які відтворювали голос хлопця, аби приманити її; несправжні кришталеві кулі, аби відстежити дівчину; і навіть мапи Гіллікіна, на яких були позначені місця, де нібито бачили Агату.