— Якщо я зустрінуся з чарівником, то попрошу нову ногу, — почула Агата слова кульгавого хлопця, який звертався до сухорлявого торговця, купуючи одну таку мапу.
Агата призупинилася позаду хлопця. Йому було шість чи сім років. Він розгорнув пергамент і роздивлявся розкидані мапою зображення закудланої Агати, що шкірила зуби. Хлопчик підняв очі.
— Ви певні, що бачили її?
— Вона купила в мене мапу, — кинув торговець, посміхаючись, — ось як ти.
— То чому ж ви самі її не спіймали? — запитав хлопець.
Посмішка торговця зникла.
— Ну, ну, тому що я не мав із собою ласо Лева, як ось це!
Хлопчик підозріло глипнув на нього... а потім почав відраховувати монети з кишені.
Над головами натовпу рухалися осяйні прожектори, обмацуючи перехожих. Їх створювали хмари невидимих фей, які приєдналися до полювання, тих самих фей, які колись захищали Агату від Зла. Тепер вони хотіли повернути її до його лап. Райдужні спалахи просувалися ринком, готові ось-ось освітити її обличчя...
Агата пірнула під рундук і вдарилася об соснові дошки. Вона важко впала на торбину з кришталевою кулею Даві. Посилаючи мовчазні прокльони, дівчинка висмикнула зі щоки соснові голки й прислухалася до базарного гомону: теревенів незнайомими мовами... рипіння візків із їжею, на яких продавали бургери «чарівника» (припорошені золотом котлети, загорнуті в зелене пальмове листя) і «вершки феї» (гарячі вершки із райдужною піною)... пронизливого голосу горланя, що лунав над юрбою:
— Підходьте! Квиткова каса Гіллі! Найкраща ціна на квитки в Лісах! Перепустки до Смарагдового міста! Тури до Печер Часу! Перельоти з феями до «Красуні і Частування»! Є вільні місця на сьогодні! Підходьте! Відвідайте Гіллі!
Агата зіп’ялася на ноги й побачила, що на прилавку, у який вона врізалася, продають сувеніри Чарівника Оз і короля Ріана, на честь їхнього союзу. Тут було повно туристів, які вимахували торбинами з монетами, а три торговці жваво роздавали кухлі, сорочки, маски, торбини й цукерки з Левом.
— Але я думала, що Агата й Тедрос Добрі, — промовила маленька дівчинка до матері, яка намагалася проштовхнутися крізь натовп, аби придбати дешеве золоте перо, схоже на Казкаря.
«Але це не Казкар», — усвідомила Агата, адже на золотій поверхні пера було викарбувано: «Левогрив».
«Левогрив? — Агата придивилася. — Що воно таке?»
— Ти мені розповідала на ніч казку про Агату й Тедроса щовечора, — чіплялася дівчинка до матері, — і вони стали королем і королевою, пам’ятаєш? То було їхнє Довго та Щасливо...
— Ну, виявляється Агата й Тедрос лише вдавали короля й королеву, а істинний король жив у Лісах, — запевнила мати. — Король Ріан убив Змія, тим часом як Тедрос нічого не робив. Тепер король Ріан — очільник Добра. А Софі стане його королевою.
— Він також очільник Зла, — прошкабарчала відьма в чорній мантії, яка чекала своєї черги, аби придбати золоте перо. — Ось чому він одружується на Софі. Аби об’єднати нас. Тепер Ріан — король усіх Лісів. А Левогрив попіклується, аби ти тепер ніколи не почула несправжню історію на кшталт казки про Агату. Перо короля Ріана розповідатиме справжні історії. — Вона беззубо посміхнулася маленькій дівчинці. — Може, колись напише твою.
«Перо Ріана?» — ошелешено подумала Агата.
Вона розгублено глипала то на жінку з дівчинкою, то на відьму.
— Але чому король Ріан має вбити Тедроса? — запитала Агата сама в себе. — І чому має вбити саме під час весілля із Софі?
Шлунок Агати стиснувся так, що вона відчула його аж у горлі.
«Тедроса стратять на весіллі...»
Це неможливо. Вони не можуть убити сина короля Артура на королівському весіллі. Цього не станеться. Софі має завадити цьому. Софі має захистити Тедроса... Вона організує змову проти Ріана всередині замку... Софі нізащо не одружиться з тим монстром!
Агата напружилася. Чи тепер Софі збирається стати королевою Камелота, її всі обожнюють, і вона повернеться до...
«Не будь дурною», — скривилася Агата. Вона бачила обличчя Софі, коли Ріан погрожував їй мечем. Це була не та Софі, яка зрадила друзів заради кохання. Цього разу вони виступали спільно проти фальшивого короля.
Фальшивого короля, який планував стратити справжнього.
Агата гадала, що має запанікувати...
Але натомість відчула спокій.
Якщо вона не вигадає, як дістатися до Тедроса, він загине в найгірший спосіб.