— А вони вміють битися? — запитала Агата.
— Битися? О Господи, ні.
— Але ви сказали, що вони — моя армія!
— Агато, вони пробули в Школі менше місяця. Щасливиці ледве навчилися прийнятно посміхатися, а Нещасливці геть безнадійні в Особливих Здібностях, а сяйво пальця їм розблокували лише два дні тому. Вони ще не пройшли Випробування казкою. Вони, безумовно, ще не є армією. Але ви приведете до ладу їхню боєздатність.
— Я? Ви хочете, аби їх навчала я? — вирвалося в Агати. — Але я не вчителька! Софі могла вдавати Декана, вона може вдавати кого завгодно, але я — ні...
— Вам сподобаються нові хлопці-Щасливці. Чарівні юні хитруни.
Професорка Анемона озирнулася, її макіяж висох і порепався.
— Особливо хлопці з Вежі Честі, 52.
— Професорко, я навіть не знайома з цими учнями!
— Ви знайомі з Камелотом. Ви знайомі із замком, із його оборонними спорудами, і що найважливіше, ви знайомі з його несправжнім королем, що зараз сидить на троні, — сказала професорка Анемона. — Ви більш готові, аніж будь-хто з учителів, очолити учнів у війні. Окрім того, перш ніж ви завершите свої пошуки слави, ви офіційно досі є ученицею, а допоки Казкар пише вашу казку, учителі не можуть утручатися в неї. Клариса зробила цю помилку і, безумовно, поплатилася за це.
Агата похитала головою.
— А учні знайомі хоча б із базовими заклинаннями? Чи Щасливці й Нещасливці діятимуть разом? Ви розповіли їм, що поставлено на кін...
— Моя люба, насолоджуйтеся миром і спокоєм, допоки можете, — сказала вчителька, вирівнявши стімфа на крейсерській висоті. — Коли ми дістанемося Школи, така нагода випадатиме не часто.
Агата видихнула через ніс. Як вона може розслабитися, коли її друзі досі залишалися в полоні? І як вона має очолити Школу? Школу, повну учнів, із якими вона зовсім не знайома? Якби Агата не була настільки ошелешена, то оцінила б іронію: Софі змусили стати на чолі Камелота, хоча королевою мала бути Агата, а тепер Агата має командувати Школою Добра і Зла, де Софі мала бути Деканом. Серце Агати затріпотіло, але потім почало повертатися до звичного ритму. Адреналін після нічного візиту до Шервудського лісу вивітрювався... Але кришталева куля Даві на плечі тягнула її вниз, і вона не насмілювалася заснути, бо боялася, що торбина потягне її долу й вона впаде, немов камінь.
Стиснувши міцніше торбину Даві, Агата уважно придивлялася до ландшафту й нарешті помітила попереду золотий замок, гострі шпилі скупчилися, наче труби органу.
«Лисячий ліс», — згадала вона. Найстаріше королівство Щасливців.
Перед замком густий ліс розступався, звільняючи місце для зовнішніх стін Лисячого лісу, де ряди котеджів оточували площу, обсаджену деревами по периметру. Торговельні ряди були порожні, зважаючи на ранній час, лише перед кам’яним фонтаном стояв візок пекаря. Агата спромоглася роздивитися навколо фонтана яскраве майво з написом, зробленим дітлахами королівства.
Бувай, Бувай, Змій помер!
СЛАВА КОРОЛЮ РІАНУ, УБИВЦІ ЗМІЯ!
Хай живе Королева Софі!
Стімф летів над неймовірно розкішними будинками; попід стінами замку Лисячого лісу Агата помітила трьох хлопчиків, що билися дерев’яними мечами в масках Лева, зроблених із золотої фольги, біля батька, який збирав у дворі листя. Те саме вона бачила в Гіллікіні — діти обожнювали нового короля Камелота, він був їхнім героєм. Агата стривожено подивилася вперед.
Стімф мало не врізався в королівський замок.
— Професорко! — скрикнула Агата...
Професорка Анемона, хропнувши, прокинулася й одним рухом вистрілила в стімфа фонтаном іскор, той із клекотом очуняв від власної дрімоти, вчасно уникнувши зіткнення із золотою вежею.
Стімф звився вгору, важко дихаючи, професорка Анемона попестила його шию, намагаючись заспокоїти.
— Схоже, ми обоє задрімали, — прошепотіла вона, а стімф сором’язливо озирнувся на своїх наїзниць порожніми зіницями. — Що й не дивно, ураховуючи шкільний ґвалт. На щастя, ми невдовзі будемо на місці.
«Ґвалт звучить недобре»,— подумала Агата, але саме зараз її непокоїло, аби вони не розбудили варту Лисячого лісу. Якщо хтось їх помітить, то про це точно сповістять Ріана. Вона кинула швидкий погляд на замок, уже хотіла поквапити професорку Анемону. А потім вибалушила очі...