— Усі королівства Нескінченних Лісів прийняли запрошення, — озвався Ріан. — Усі.
А потім дістав зі скрині червону кулю.
— Окрім цього.
Він подивився на трьох старих служниць.
— Хоча його очільник був доволі люб’язний і теж надіслав відповідь.
Із кульки на долоні Ріана вирвалася проекція, звідти на короля хижо подивився масний, бородатий чоловік.
Горт і Софі вибалушили очі, одразу впізнавши його.
— Мені неприємно відхиляти ваше запрошення, Ваша Величносте, — промовив Шериф Ноттінгему, — але допоки моя донька знаходиться у вашій в’язниці, Камелот — ворог Ноттінгему. — Він наблизився в проекції. — До речі, дуже дивний збіг, чи не так, той чоловік, що пограбував мою в’язницю і звільнив Змія, тепер став капітаном вашої варти. Його звати Кей, чи не так? Чому б це йому захотілося звільняти Змія? Гм? Одне я знаю напевне — ви пограбували мене... і невдовзі я пограбую вас.
Повідомлення повернулося в кулю, яка скотилася з руки Ріана й тихо гупнула в коробку.
Король глипнув на трьох сестер.
— У вас було єдине завдання. Тримати королівства на моєму боці до весілля. Усі королівства. А ви не впоралися навіть із цим.
Захрипла сестра прочистила горло.
— Просто відпусти Дот, і проблема зникне. Із Шерифом не буде проблем, якщо вона буде вільна.
— Я згодна з Алпою, — промовила сестра пронизливим голосом. — Вона тобі непотрібна. Дот така тупа, як слимак. Саме так, ми звільнили Джапета з в’язниці, використавши її.
— Бетна має рацію, — прошавкотіла третя й закивала. — Знищ проблему в зародку. Дівка непотрібна тобі.
Ріан сьорбнув із кухля.
— Розумію. Правитель королівства погрожує мені війною, а ви пропонуєте люб’язно повернути йому дочку.
Три карги застрибали на кістлявих ногах, наче чаплі.
Король повернувся до варти.
— Відправити загін до Ноттінгему, убити Шерифа. І зробіть усе так, аби люди подумали, що це зробили Тедросові прихильники.
Потім він похмуро подивився на сестер.
— А щодо вас, я маю добре подумати, як вчинити з радниками, чиї поради королю більше не потрібні. Забирайтеся геть.
Три карги втягнули голови й подріботіли з зали.
Коли вони пішли, увірвався Кей, промчавши повз варту...
— Сер, — скрикнув він. — Сьогоднішній «Кур’єр Камелота».
Ріан забрав газету в капітана.
Із балкона Горт побачив заголовок на першій сторінці:
АГАТА В БЕЗПЕЦІ В ШКОЛІ ДОБРА І ЗЛА
Очолює армію повстанців проти "короля" Ріана
— Справжній капітан ловив би Агату, а не підсовував мені старі новини, — промовив король. — Мала Джапета вже розповіла, що вона дісталася Школи. Тобі й твоїм людям пощастило, що за межами Камелота ніхто в це не повірить, і невдовзі ти запроториш її до підзе...
Він помітив вираз Кейового обличчя.
— Що таке?
Кей простягнув ще дві газети.
НОВИНИ НОТТІНҐЕМУ
АГАТА В БЕЗПЕЦІ В ШКОЛІ!
ЗБИРАЄ АРМІЮ ПОВСТАНЦІВ?
КОРЕСПОНДЕНТ ШЕРВУДСЬКОГО ЛІСУ
Агата жива! Справжня королева Камелота очолила армію проти Ріана!
Позаду почувся гучний стук, Ріан озирнувся й побачив яструба, який гупав по склу дзьобом, у пазурах він тримав сувій, а на шиї мав королівський комір. Потім до птаха підлетів ворон у такому ж комірі, тримаючи ще один сувій... потім фея... потім колібрі... потім крилата мавпа... усі притискали розгорнуті повідомлення до скла.
— Послання від ваших союзників, сер, — промовив вартовий, що стояв найближче до скла. — Усі хочуть знати, чи на Благословенні буде безпечно, зважаючи на чутки про армію «повстанців».
Ріан вишкірив зуби, розвертаючись до Кея.
— Схопіть ту відьму негайно!
— Чарівний щит виявився міцнішим, ніж ми сподівалися, — почав захищатися Кей. — Ми винайняли найкращих чаклунів зі всіх королівств, вони намагаються знайти способи прорватися всередину...
Горт припинив слухати. Він пильно дивився в Ріанів кухоль із чаєм, забутий на троні просто під балконом.
Це була його нагода.
Ковзун скрутився навколо правого вуха, Горт повільно просунув руку в ліву кишеню, так щоб вугор не побачив.
Софі стояла ліворуч від Горта й відчула легкий дотик до стегна.
Вона опустила погляд і побачила, як хлопець витягнув два горіхи, змащені медом. Вона скинула очі на Горта. Але той не дивився на неї, спершись правим ліктем на балюстраду, він звісив ліву руку над балконом... і акуратно відпустив склеєні горіхи.
Вони занурилися в кухоль із чаєм, навіть не булькнувши.