Вона незграбно залізла за ним, схопившись за його зад, аби не впасти, і посміхнулася Ріану.
— Побачимося в церкві!
Удавши, що втратила рівновагу, вона відірвала ковзуна з Горта, наче смугу теплого воску і відкинула його за двері карети...
— Ой, лишенько! — скрикнула вона й зачинила двері.
— У нас п’ять секунд, перш ніж він відчинить двері, — проторохтіла Софі.
— Добра новина, що я налаштував Ріана й Джапета один проти одного, — видихнув Горт.
— Кепська новина: Ріан досі живий, Джапет досі його брат, а я досі маю вийти заміж за цього чудовиська, — сказала Софі.
— Добра — Агата в безпеці в Школі Добра і Зла, — протиставив Горт.
— Кепська — команда чаклунів прямує до Школи, і я щойно збрехала всім Лісам, що Агату схопили, — озвалася Софі.
— Добра — Вільяма й Богдена ось-ось звільнять...
— Кепська — будь-хто з тієї камери був би кориснішим за цих двох бовдурів, наприклад, твоя дівчина, і, якщо Благословення пройде за планом, це означатиме, що через три урочистості Тедрос утратить свою голову. Якщо Агата створює армію, нам потрібно більше часу, Горте. Нам якось потрібно відтягнути Благословення!
— Точно, — кивнув Горт. — Як думаєш, навіщо я обрав Вільяма й Богдена з-поміж інших?
Софі витріщилася на нього... а потім, уторопавши, усе зрозуміла.
Двері карети рвучко відчинилися...
Ріан похмуро глипнув на пасажирів, його обличчя було приховане тінню.
Софі не встигла зронити й слова, у двері заскочив ковзун і врізався в Горта, який голосно скрикнув, наполохавши коней.
За декілька хвилин Вільям і Богден вивчали чотири карти Таро, розкладені на колінах Богдена.
Хлопці не мали часу помитися, перш ніж їх заштовхали в карету поряд із Гортом, і тепер вони смерділи підземеллям так, що Софі ледве дихала.
Сидячі поряд із Софі, Ріан напружено дивився на хлопців навпроти. Водночас Богден і Вільям зиркали стривоженими поглядами на Софі, наче не могли второпати, чому вони тут, але Софі заспокійливо посміхнулася Богдену, так само, коли заохочувала цього підлабузника з крихітними оченятками виконувати її забаганки в Школі.
— Мені потрібна відповідь так чи ні, — буркнув король крізь стиснуті зуби. — Отже, дайте відповідь. Востаннє — мій брат хоче мене вбити?
Богден подивився на Вільяма, очікуючи, що той щось скаже.
Вільям подивився на Богдена, очікуючи, що натомість щось скаже його друг.
«Кажіть “так”», — думала Софі.
Горт напружено дивився на них із тим самим посланням. — «Скажіть “так”. Нам потрібно лише це».
Богден повернувся до карт.
— Ну, Вежа й Суд поряд... це означає, що між вами двома пробіг собака. Імператриця натякає, що причетна жінка...
— Це очевидно, — пробурмотів Ріан, кинувши погляд на Софі.
— Не вона, — заперечив Вільям, потицявши в карту Імператриці. — Хтось із давнього минулого, яка змусила вас не довіряти один одному. Додати карту Смерть до цього всього... і маємо, е-ем, єдиний висновок...
Він і Богден обмінялися стривоженими поглядами.
— Ну, що там? — гаркнув Ріан.
Богден ковтнув повітря.
— Один із вас уб’є іншого.
— Але хто кого, невідомо, — прохрипів Вільям.
Якусь мить Ріан мав приголомшений вигляд, навіть трохи... наляканий.
— Може, нам все ж таки відкласти Благословення? — утрутилася Софі, задоволена виставою хлопців. — Ми не можемо займатися весіллям, коли Змій намагається тебе вбити.
Вона зрозуміла, що має аж занадто жвавий вигляд, бо Горт напружив сідниці, а Ріан кинув на неї підозрілий погляд.
— Я думав, що ти в усе це не віриш, — озвався король. — Ти ж сказала, що вони «йолопи».
Софі замовкла.
Король повернувся до хлопців.
— Я і Софі досі маємо одружитися?
Вільям швидко розклав карти.
«Скажи “так”, — благала Софі. — Або ж він уторопає, що це ми все влаштували».
— Гм, карти не кажуть, що ти «маєш» одружитися на Софі, — відповів Вільям, роздивляючись свою долоню, — але кажуть, що ти одружишся.
— Хоча й не за планом, — додав Богден.
— Однозначно не за планом, — погодився Вільям.
— Бачиш? Ми маємо негайно відкласти Благословення, — пискнула Софі, мало не кинувшись обіймати хлопців. — Ось що ми маємо зробити...
— А скажіть, ваш друг Тедрос буде страчений за планом? — запитав хлопців Ріан, не звертаючи уваги на принцесу.
Богден закусив губу, розгортаючи новий розклад на колінах Вільяма...
— Ні, — прохрипів Богден, вочевидь відчуваючи полегшення.