Золоті іскри в небі.
Початок нового повідомлення від Левогрива.
Високо над Нескінченними Лісами.
«Ще дивніше, — думала Агата, глипаючи з вікна на чисте небо, у якому не було жодного повідомлення від Ріана. — Але чому Казкар малює те, чого немає?»
Агата дивилася на чисте полотно ночі, прислухаючись до пера за спиною, яке, схоже, малювало вигадане ним повідомлення. Якесь безглуздя. Казкар фіксував історію. А не вигадував події. Агата відчула напругу, уперше сумніваючись у пері...
Аж тут у небі з явився золотий спалах.
Повідомлення від Левогрива.
Як і передбачив Казкар.
«"Інколи казка керує тобою", здається так сказав гном?»
Коли сяйво над Лісами застигло, Агата прочитала в небі нову казку Ріана. Вона молилася, що та знову є творінням Софі, молилася, що та сховала в ній нове шифрування...
Вона приголомшено позадкувала.
Знову перечитала повідомлення.
— Агато? — почувся голос. — Що це?
Вона озирнулася й побачила, що вся її армія мовчки дивиться на неї.
Агата вишкірилася, немов лев.
— Нам потрібно потрапити до Камелота, — промовила вона. — Негайно.
14 Він бреше, бона бреше
Софі стояла на березі чорного ставка, загорнута в біле хутро, на волосся вона накинула білу хустку. Дівчина розсипала соняшникове насіння перед родиною качок.
У брудній воді, наче в кришталевій кулі, відбивалося темне небо. Майже повний місяць мав червоний відтінок, нагадуючи відтяту голову. Вона здригнулася, почувши гупання молотка, і озирнулася на робітників, які зводили ешафот на схилі Золотої вежі, одразу над отвором, що відкривав підземелля. Аран крокував помостом, у нього на поясі висів кинджал, він не зводив із неї вугільно-чорних очей, які зиркали з-під шолому. Дві покоївки заливали ешафот відрами з мильною водою й терли мостовики, зганяючи воду на траву. Звідти вода стікала вниз, збираючись у калюжу біля ніг Софі.
Над головою в небі блищало повідомлення від Левогрнва.
Через напад Тедросових союзників під час церемонії Благословення страту Тедроса перенесено. Схожість цього нападу зі Змієвими дає привід уважати, що Тедрос і його союзники були в змові зі Змієм увесь час, нападали на ваші королівства, аби зробити його самого сильнішим. Що швидше він помре, то безпечніше стане в Лісах.
На світанку Королівська Рада засвідчить смерть, і голову зрадника буде виставлено на брамі Камелота на загальний глум.
Софі відчула, як їй забило дух. Це перше повідомлення, яке Ріан написав без її допомоги.
Частина її хотіла б захоплюватися Ріаном. Навальністю його брехні. Його прагненням Зла.
Але дівчина не могла ним захоплюватися. Принаймні доти, доки на згаданій брамі не виставлять Ріанову голову.
Крізь дірки в хутрі, яке вона врятувала з пошматованих ковзуном коробок мадам фон Зарачін і чарами, як могла, залатала, пробирався вітер. Ще зовсім недавно вона вже майже видерлася на Гортового стімфа й мало не втекла з цього місця. Стиснувши Гортові долоні, вона відчула смак волі. Вона подивилася в очі хлопцю, якому вона дійсно була не байдужа, справжня вона, із її бородавками й рештою всього. Перед очима Софі промайнуло видіння того, яким би могло бути щастя в іншому житті, в іншій казці...
Але тепер у її казці не йшлося про щастя.
Узагалі не йшлося про неї.
Ось чому вона мала залишитися.
Біла сукня під хутром викликала страшенний свербіж, цього разу більш набридливий, відволікаючи її від думок.
Північ прийшла й минула.
За декілька годин Тедрос помре. Разом із професоркою Даві, п’ятьма учнями та її друзями.
Як зупинити страту?
Як не дати сокирі опуститися?
Вона навіть не знала, де тримають в’язнів. Ріан залишив її під наглядом Арана, допоки сам зустрічався з Королівською Радою в замку. Правителі Лісів зібралися в Камелоті на тижневе святкування королівського весілля, разом зі слугами й придворними заповнили всі навколишні таверни й готелі, а тепер менш ніж за день їх вигнали з церкви гнійними бомбами, і вони зберуться на страту сина короля Артура. До сьогодні вони переважно були на боці Ріана, уважаючи, що новий король святий, бо вбив Змія. Але поява Агати в небі змінила все. Софі бачила їхні обличчя біля церкви, вони дивилися на Ріана, сповнені сумнівів і питань. Він збрехав про ув’язнення її найкращої подруги. Він збрехав усім Лісам. Про що ще він збрехав? Вони мали замислитися. Звісно, саме тому Королівська Рада скликала засідання.