— Отже, ви визнаєте, що інформація щодо ув’язнення Агати була брехнею? — промовив король Лисячого лісу, уважно дивлячись на Ріана.
— В Уті брехуни мають зняти з себе весь одяг і потім заслужити його повернення назад, по одній правді за річ, — протягнула восьмирука жінка-коротун, яка сиділа на купі подушок.
Вона була достатньо близько до дверей, і Софі побачила, що та має таку саму срібну каблучку з карбуванням, як і ті, що дівчина бачила в церкві на руках королеви Джант-Джолі й короля-ельфа Ладельфлопу.
— Тедрос, може, і боягуз, але не брехун, — прогарчав король-вовк із Кривавого струмка, також вимахуючи срібною каблучкою.
— А як же брехня про те, що він король, — незворушно промовив Ріан.
— Але чи можемо ми бути певні, — сказала принцеса Алтазари, пухка й біла, немов молоко. — Тедрос відвідував Школу Добра і Зла, де нас учили не брехати. Зрозуміло, що ви відвідували Школу, чиї стандарти не були такими високими.
— Якщо ви збрехали щодо затримання Агати, то можете брехати нам про ще багато чого, — озвався рогатий король Акгула. — Ось чому ми хочемо поговорити із Софі.
— І поговорите. Я не чекаю, що ви приймете на віру мої слова, зважаючи на останні події. Але спочатку я поясню сам. Поки я послав брата схопити її, — промовив Ріан і зиркнув у бік дверей.
Софі сховалася, аби він не помітив, що вона підслуховує.
Король повернувся до аудиторії.
— Але зараз моя черга говорити.
— Ми вимагаємо, щоб спочатку ми поговорили із Софі, — наполягав міністр Буркітливих пагорбів.
— Вона скаже нам правду! — погодилася королева Махадеви.
— Навіть ваш власний «Кур’єр Камелота» припускає, що Тедрос досі істинний король, а не ви, — промовила немолода, граційна королева Дівочої долини, яка сиділа за столом одразу біля трону Ріана. — Раніше ми не мали причини їм вірити, але ваша брехня щодо Агати змусила мене замислитися. До речі, вони навіть стверджують, що ви викрали Софі і що вона досі підтримує права Тедроса на трон. До того як вона висловиться на вашу користь і доведе нам, що король — ви, ми не можемо вам довіряти...
Повітря розітнув меч, який устромився в стіл перед нею.
— Ось доказ, — гримнув Ріан, його обличчя відбилося в сталі Екскалібура. — Я витягнув меч. Я пройшов випробування батька. А Тедрос — ні. Він узурпував трон, який належить мені по праву. А за законами Камелота узурпатору мають відтяти голову. За законами всіх ваших королівств. Як зрадників. Я не чув, щоб ви підтримували Тедроса, коли він повернувся спиною до ваших королівств, коли Змій шматував їх на клоччя. Я не чув, щоб ви підтримували Тедроса, коли я врятував ваших дітей від повішення.
У кімнаті запанувала тиша. Софі бачила, що Ріан дивиться на королеву Джант-Джолі, — останнє речення він адресував їй.
Королева втратила всю свою зухвалість, яку вона демонструвала в церкві, вона опустила голову, її горло смикалося. Софі згадала те, як Ріан схопив її за руку й щось прошипів у вухо. Хай що він їй сказав, але це подіяло.
— Я збрехав про ув’язнення Агати, бо сподівався, що вона опиниться в підземеллі, перш ніж люди дізнаються про протилежне, — заявив Ріан Королівській Раді. — Тепер усі знають, що Агата та її друзі на волі, і розуміють загрози, що постали перед новим королем Камелота. І це дає Агаті владу. Владу, яка небезпечна не лише для мого королівства, але й для ваших теж. Тож так, я збрехав. Збрехав, аби захистити вас. Але я не можу захистити тих, хто не відповідає мені вірністю. А ви не можете бути вірними, якщо продовжуєте носити ці каблучки.
Усі опустили очі на карбовані шматки срібла на пальцях.
— Кожен із вас носить каблучки, що довіряють долю ваших королівств Казкарю та Школі, яка його охороняє, — сказав Ріан. — Каблучки, що прив’язують вас до Школи й пера. Каблучки, які передаються в спадок ще здавна. Каблучки, які зараз наражають вас на небезпеку. Я кажу вам: якщо ви прагнете мого захисту, ці каблучки мають бути знищені.
Правителі загомоніли, це була суміш здивованого кректання й пирхання.
Софі бачила, як щоки Ріана запашіли.
— Королю Ріане, ми вже неодноразово казали вам, — почав був король-ельф із Ладельфлопу, — ці каблучки підтримують життя Казкаря...
— Ці каблучки — ваші вороги, — накинувся Ріан, підводячись із трону. — А ще, доки Агата на волі, вона битиметься під прапором цих каблучок. Битиметься під прапором Казкаря й Школи. Вона підступна терористка. Ватажок бунтівників, який зробить будь-що, аби повернути на трон свого хлопця-нездару, навіть нападаючи на ваші королівства. Продовжите носити ці каблучки й повстанете проти мене. Продовжите носити ці каблучки й станете такими ж ворогами мені, як і Агата та її армія.