Казкар спалахнув іще яскравіше.
Агата гортала сторінки дедалі швидше, Казкар сяяв гарячіше, гарячіше, немов останній спалах сонця, його світло наповнило всю вежу. Агата торкнулася наступної сторінки...
Казкар згас.
Агата повернулася до попередньої сторінки.
— Оця, — видихнула вона.
Далеко внизу почулися голоси піратів.
— Там у вежі Директора Школи світло! Хтось є всередині!
Інший відповів:
— Як нам туди видертись?
Усередині вежі учні і вчителі обмінялися нажаханими поглядами.
Агата вже проводила пальцями по крапках на сторінці...
— Розділ 15: Єдиний Істинний Король, — почувся голос професора Сейдера.
Агата провела по наступному рядку крапок, і над сторінкою з’явилося примарне тривимірне зображення — рухома діорама з розмитими барвами, такими ж, як на картинах професора Сейдера. Агата бачила, що вся Школа скупчилася, аби побачити зображення Казкаря, що оберталося над книжкою.
— Від самого початку Нескінченних Лісів Казкар був їхньою життєдайною силою, — почав розповідати голос Сейдера. — Доки Казкар пише нові казки, над Лісами підніматиметься сонце, бо саме його уроки Добра і Зла рухають уперед наш світ. Але як Перо зберігає життя Людини, так само Людина зберігає життя Пера. Кожен правитель носить каблучку на підтвердження його чи її відданості Казкарю, на якій є такий самий напис, що й на пері. Сто королівств — засновників Нескінченних Лісів. Сто правителів. Сто каблучок. Доки правителі носять ці каблучки, доти Казкар писатиме. — Картинка приблизилася до напису, який мерехтів на сталі пера. — Багато років зв’язок між Людиною й Пером був мирний, — продовжував Сей дер. — Але потім правителі почали ставити під сумнів сенс напису на каблучках. Його мова була незнайома жодному з королівств. Напис більше ніде не з’являвся. Тож найкращі вчені Лісів вивчали символи й пропонували своє власне тлумачення.
Над книжкою з’явилися постаті трьох старців із бородами аж до підлоги, які трималися за руки у вежі Директора Школи...
— Спочатку були Три провидці, які принесли Казкаря до Школи Добра і Зла, аби захистити його. Вони вірили, що лише Директор Школи може вберегти перо від впливу будь-якої зі сторін. Три провидці засвідчили, що напис — це простий указ: Перо — Істинний Король Людини. Отже, Казкар був істинним володарем Лісів, якому довірили зберігати баланс. Людина існувала лише для того, щоб служити перу, і мала покірно жити під його владою.
Сцена над книжкою змінилася: страшна війна, солдати Добра і Зла проливають кров один одного...
— Ця теорія трималася сотні років, поки король Нижнього лісу не став наполягати, що його вчені розшифрували карбування і воно означає геть протилежне: Людина є Істинним Королем Пера. Згідно з доказами цих учених, Казкарю потрібен був господар. Лісам потрібен господар. І це також викликало серію війн між королівствами, кожне претендувало на Казкаря, лише щоб побачити, як переможець зазнає жахливої долі...
Агата дивилася, як правитель за правителем переможно дістаються до вежі й хапають перо, а те у відповідь пробиває їхні серця й кидає до рову внизу.
— Але потім з’явився рід провидців Сейдер, моїх предків, які запропонували власне тлумачення напису на Казкарі.
Сцена знову показала незнайомі символи на пері... але тепер літери перетворювалися на такі, що можна було прочитати...
— Коли Людина стане Пером, правитиме Єдиний Істинний Король.
Агата вдивлялася в ці слова. Вона чула піратів назовні й гучне дряпання стінами вежі Директора Школи, немов гаки й стріли гупали об камінь. Учні відступили від вікна, але Агата не зводила очей із книжки...
— Правителі сперечалися над сенсом теорії Сейдерів. Казкар заохочує Людину битися з Пером? Чи воно наказує Людині вклонитися Перу, як Королю? Тож теорія Сейдерів лише підживила вогонь, що розділяв Ліси. Хто контролює наші казки? Людина чи Перо? — Літери на примарному Казкарі знову перетворилися на незрозумілі символи. — Ця битва вирувала віками, доки новий Директор Школи, Злий брат із-поміж двох близнюків, які керували Школою Добра і Зла, не зробив приголомшливе відкриття... — Напис на пері наблизився, і стало видно гравіювання всередині самого карбування. — Кожен символ у написі Казкаря складався із мозаїки з квадратів, а всередині кожного квадрата ховався лебідь. Сто лебедів загалом, п’ятдесят білих, п’ятдесят чорних, які представляли сто королівств Щасливців і Нещасливців у Нескінченних Лісах. Напис містив у собі всі відомі королівства разом, Добро і Зло, на сталі пера було відображено весь наш світ. — Над книжкою з’явилася срібна каблучка, на поверхні якої було викарбувано такий самий напис. — У світлі цього я запропонував нову теорію, — сказав Сейдер. — Вислів «Коли Людина стане Пером» не означає, що людина має правити, це означає, що Людина й Перо існують у бездоганному балансі. Один не може знищити іншого. Ніхто не може керувати казкою. Вони мають розділяти владу, щоб Ліси жили. Нарешті, суперечку було вирішено. Хто контролює казку: Людина чи Перо? Відповідь — обидва. — У повітрі з’явилося безліч каблучок. — Тож каблучка, яку уносить кожен правитель, — це клятва вірності Перу. Допоки правителі носять ці каблучки, Людина й Перо житимуть у рівновазі, як Добро і Зло. Але якщо Людина зрадить Перо й заперечить його місце... якщо всі правителі спалять свої каблучки й натомість присягнуть на вірність королю, одному з них... — Каблучки згоріли в гарячому полум’ї... — ...тоді рівновага зникне. Казкар утратить свої сили, і цей король заявить на них права. Король, який стане новим Казкарем.