Стріла поцілила кату в око, той гупнув додолу, упустивши сокиру, яка промайнула за дюйм від Тедросової голови.
Прилетіла ще одна стріла, вона проштрикнула пірата, який тримав мене, на мою сукню бризнула кров.
Час рвонув уперед.
Анаділь, Естер, Дот і ще хтось приземлювалися на піратів, які утримували полонених на ешафоті. Усі були озброєні, наче янголи-месники, окрім Агати, яка тримала лише стару торбину, обриси мого важкого кристала чітко проступали під тканиною. Вони за мить здолали піратів і розрізали мотузки на друзях, звільнивши Ніколу, Вільяма, Богдена, Аджу й Валентину. Цієї миті Софі задрала сукню й стрибнула в ошалілий натовп, наче це була чия завгодно битва, але не її. Я намагалася простежити, куди вона побігла, але побачила, що Тьяго крадеться до Тедроса, який досі був припнутий до плахи...
Агата помчала зі швидкістю пантери до пірата, розкручуючи торбину з моїм кристалом, немов булаву, вона гупнула зловмисника в ребра. Хекнувши, Тьяго вдарив її ногою в груди, і вона полетіла геть із ешафоту. Тяьго впав навколішки, потягнувся до свого меча й останнім зусиллям заніс його над Тедросовим хребтом, принц досі борсався на колоді.
— ТЕДРОСЕ! — закричала Агата, вона була занадто далеко...
Дві бліді руки схопили Тьяго ззаду й одним рухом зламали йому карк.
Ґвіневера відштовхнула тіло. А потім схопивши його меча, відірвала ковзуна з рота, пошматувала його на шмаття, а рештки потовкла черевиком. Звільняючи Тедроса мечем у плямах слизу, вона помітила, що Тедрос і Агата витріщилися на неї.
— Я ж дружина лицаря, — промовила вона.
Тедрос посміхнувся їй, а потім помітив на траві Ріана, який досі бився з демоном Естер, що сидів у нього на обличчі. Поки мати різала ножем мотузки, Тедрос не зводив очей із короля. Обличчя принца посуворішало, його м’язи напружилися, наче в лева в клітці, якого ось-ось мали звільнити. Але потім він помітив, що Агата зводиться на ноги, теж не відриваючи очей від Ріана. Тієї ж миті, як звільнився, Тедрос зістрибнув із ешафоту, схопив принцесу й міцно поцілував її, а потім зазирнув їй у вічі...
— Тікай. Сховайся. Зрозуміла?
— Це наказ? — запитала вона.
— Певен, що так.
— От і добре, бо я ніколи їх не слухала.
Агата кинулася до Ріана, але моя торбина на руці сповільнювала її рухи. Тедрос заступив їй дорогу...
— Він мій!
Тедрос смикнув короля вгору, відриваючи від нього демона Естер, і зацідив Ріану в зуби. Ошелешений Ріан потягнувся за мечем, але Агата висмикнула його з ременя й пожбурила вниз схилом, а Тедрос продовжив гупати головою короля об землю.
Я струсила з себе морок та усвідомила, що мої руки досі зв’язані за спиною, заважаючи створювати чари. Проте ми й так були на шляху до перемоги, переважаючи розбійників Ріана чисельно.
Я оглянула ешафот...
Робін стріляв піратам у руки, а Шериф хапав їх чарівною торбиною. Нікола водночас викликала штормову хмару над головою Веслі, яка вразила його блискавкою, а потім Горт закував його в іржавий нашийник, який раніше був на Тедросі. До Естер наближався пірат, вимахуючи сокирою, дівчина підняла його в повітря, Анаділь тієї ж миті підняла в повітря плаху, й дві відьми зіштовхнули колоду й пірата (Дот перетворила його сокиру на шоколад). Кіко модифікувалася в скунса й бризнула в очі Бібі, та закрутилася й потрапила просто в тенета до Беатрікс і Ріни.
Раван і Мона тримали дерев’яну дошку, яку відірвали від ешафоту, Валентина видерлася на неї, немов на дерево, і згори стріляла заклинаннями в піратів. Навіть Вільям і Богден якось спромоглися самотужки скрутити злодія.
Але я не бачила, щоб Софі билася на нашому боці.
Я взагалі не бачила Софі.
На мить я замислилася, чи могло сказане Ріаном бути правдою... чи могла вона зрадити Тедроса, щоб урятувати власну шкуру... може, вона, зрештою, змінила сторону...
— Стережись! — вигукнув Аджа.
Я розвернулася й побачила, що ешафот заповнюють тіла: правителі Лісів, найсильніші й дужі, разом із вартою замку й брами Камелота втрутилися в битву, аби захистити Ріана. Якщо їм були потрібні докази щодо злих умислів Школи та негідної поведінки її учнів-терористів, вони щойно отримали їх. Льодяний велетень із Крижаних рівнин білим кулаком змахнув Агату й Тедроса, і вони відлетіли на ешафот, збивши Шерифа й Робіна, немов кеглі в боулінгу. Біля ніг велетня Ріан намагався підвестися, обличчя короля було все закривавлене.
Наче отримавши друге дихання, Естер, Анаділь і Дот кинулися на нього, піднявши запалені пальці, але Льодяний велетень розвернувся до них, тримаючи демона за ногу, готовий розірвати його навпіл. Естер зблідла, Анаділь і Дот теж. Льодяний велетень випростав палець і перетворив відьом на крижані брили. Демона він теж заморозив, відкинувши до дівчат.