«До моєї появи їм було весело», – констатував слідчий, спостерігши, як змінилися вирази їхніх облич: якщо Крістіна злякалася, то Ілона миттю посерйознішала. В очах у неї з’явилася тривога.
– Ми впораємося до п’ятої? – поцікавилася Вітторіно, відтак уточнила: – У мене на п’яту пацієнт.
Жінка щойно повісила на гачок своє коричневе пальтечко і саме мила руки. Натомість Крістіна недбало кинула свою куртку на диванчик для клієнтів.
– Упораємося, – запевнив слідчий. Перевів погляд на малý: та і досі не зводила з нього наляканих оченяток.
– Сонечко, сходи, будь ласка, до Руслани, поцікався, як просувається пошиття сукні, – попрохала мачуха Крістіну. – Але спершу повісь нормально верхній одяг.
Дівчинка мовчки виконала прохання Ілони, прихопила ведмедика, вимащеного синьою фарбою, і вийшла.
– Тільки не бігай сходами, я тебе прошу! – гукнула Ілона навздогін.
Дівчинка і справді уже приготувалася бігти, та відразу, як і щойно, мовчки послухалася.
– У Руслани вона затримається хвилин на двадцять. Ще ніколи вона швидко не відпускала Крістіну від себе. Вони гарні друзі, – пояснила Ілона, зачиняючи скляні двері.
– У вас тут затишно, – не втримався від компліменту слідчий, роззираючись.
Стоматкабінет хоч і виявився невеликим, проте був дуже світлим за рахунок широких вікон та скляних дверей і стін.
«Відкритість – модна тенденція», – пригадав слідчий нові віяння у світі.
– Сідайте, у ногах правди немає, – вимушено усміхнулася Ілона і, присівши на стілець на колесиках, під’їхала ближче до маленького салатового диванчика, на який усівся слідчий.
Скляр відволікся від непроханих думок, зосередивши погляд на Ілоні Вітторіно. Жінка ще не встигла вдягнути білий халат, акуратно складений на спинці стільця поряд із кріслом пацієнта. Як і минулого разу, на Вітторіно була сукня. Тепер, звісно, інша: коричнева в’язана, гарно обтягує струнку фігуру, шия закрита горловиною. І туалетна вода: та сама. Та, яка навіює стільки спогадів.
«Цікаво, вона завжди носить тільки сукні?» – зринуло в Єгора запитання, коли він присів на диванчик, призначений для клієнтів. От тільки тут відчуття комфорту, що так неочікувано огорнуло, зникло: спинка виявилася надто прямою і твердою – геть незручно для спини. Поклав поряд папку, у якій тримав необхідні документи справи. Ще одна його звичка – тримати все поряд, аби в будь-який момент подивитися, якщо раптом виникнуть запитання. Спершу він фотографував усі необхідні дані на телефон, проте згодом їх стало так багато, що йому просто стало лінь це робити.
Відтак Скляр дістав мобільний, приготувавшись занотовувати інформацію в разі необхідності.
Вівторок, 22 січня 2019 року. 16:31
– Перейдемо відразу до головного, – із серйозним обличчям промовив слідчий. – Ми з вами вже про це говорили, та зараз питання стоїть більш гостро.
Ілона Вітторіно уважно слухала.
– Мені потрібно, щоб ви склали список усіх знайомих вашого чоловіка саме з його, так би мовити, італійського життя.
Ілона замислилася, проте відповіла швидко.
– Та я фактично нікого з тих людей не знаю. Ми познайомилися з Мáрко вже тут, у Рівному. Так, він неодноразово літав у Італію, однак я з ним ніколи не їздила. Він брав із собою кілька разів Крістіну, а я залишалася тут: спершу причиною була чимала завантаженість на роботі, потім вагітність. Перебіг був доволі важким. Не те що була якась загроза, однак самопочуття не давало мені можливості подорожувати. А після пологів тим паче нікуди не могла вирватися. І майже відразу після народження сина в нас почалися проблеми.
– Ви сварилися?
– Так, доволі часто, – Ілона на мить опустила очі. Згадувати весь той час було для неї непросто. – Насправді це почалося раніше, але із часом набуло більших обертів. У мене з’явилися підозри стосовно зради, тож я часто дратувалася.
– А могла в нього бути коханка саме в Італії?
Ілона відповіла не відразу.
– Можливо, – спершу опустила погляд, потім глянула слідчому прямо в очі. – Я думала про цей варіант неодноразово.
«Гм… Погляд відкритий. Зазвичай так дивляться, коли говорять правду. Але ж, бляха, у тебе такий мотив!» – Скляр несподівано для себе усвідомив, що йому шалено хочеться, аби саме вона виявилася замовницею вбивства. У неї є мотив, який ніхто не стане і не зможе заперечити: значні статки, які вона отримує після смерті чоловіка. До того ж, вона була в Києві. І її брат був там. А за останніми даними поліції вбивця з якихось причин заїжджав до столиці аж із самого Рівного. Тільки от Ілона Вітторіно була на семінарі по роботі, а її кузен літав до Мінська зовсім з іншого аеропорту. І цьому всьому чимало підтверджень. Слідчий стис губи і видихнув.