Чим більше часу проходить після вбивства, тим складніше його розплутати. Це залізні факти, нікуди від них не подітися.
Розповівши все, що дізналася, Власта повідомила і про підозри стосовно того, що дівчинці не подобається подруга Мáрко Вітторіно. Старший за званням колега уважно вислухав, занотував у смартфон потрібні йому моменти, знову поставив кілька уточнюючих запитань.
«Мудак», – подумалося Власті про рудого. Жінка нутром відчувала його зверхнє ставлення. Таке вона зустрічала не вперше. Колеги із, так би мовити, «старої» поліції часто недолюблювали патрульних, уважаючи їх дилетантами. Ну, звісно, вони пропрацювали в поліції бозна скільки років, а патрульні від сили років зо три. Такі думки зустрічалися і серед цивільного населення, що завжди було неабияк образливо. Тебе не поважають тільки тому, що маєш мало досвіду. А те, що кожного дня ризикуєш власним життям, виконуєш морально надзвичайно важку справу і прикладаєш безліч зусиль, аби її робити добре, – про це мало хто думає.
– Більше нічого не змогли дізнатися? – сухо уточнив Скляр.
– Нічого, – підтвердила патрульна, чекаючи з нетерпінням закінчення розмови із самозакоханим кретином.
Валентин, спостерігаючи за діалогом, усміхнувся. Він теж звернув увагу на зверхнє ставлення слідчо-оперативної групи. Знаючи Власту, прекрасно розумів, що вона через це дуже дратується. Уловив погляд напарниці й підморгнув, мовляв, не переймайся. Власта зітхнула і спробувала заспокоїтися. Але хіба це так просто? Мало того, що початок зміни виявився гнітючим, іще й учора ввечері вкотре погарикалася з колишнім чоловіком: він знову затримує аліменти, більше того, на прохання сходити на батьківські збори замість Власти, грубо зауважив, що після розлучення шкільні зустрічі – не його турбота. Власта навіть не розуміла, чого їй хочеться більше: розплакатися, просто ненавидіти чи розсміятися з недолугості колишнього.
До Скляра підійшов один із членів слідчо-оперативної групи і щось промовив на вухо. Слідчий різко повернувся спиною до Власти (так, ніби щойно і не балакав із нею) і пішов до Віталіни. Власта закотила очі, ледь стримуючи себе від коментарів на адресу рудого. Та в цей момент до неї завбачливо підскочив Валентин, схопив за лікоть і злегка натиснув. Погляд його промовляв: «Заспокойся, він того не вартий».
– Дебілоїд, – тихо проказала Власта в бік Скляра.
– Не хвилюйся, ми скоро звідси поїдемо, а він залишиться сам на сам із важкою справою. Це ж убивство іноземця, – тихенько спробував заспокоїти напарницю Валентин.
– Ненавиджу його. Ненавиджу всіх чоловіків, – просичала Власта. – Вибач, тебе не маю на увазі.
– Тобто для тебе я не чоловік? – пожартував Валік – так його називали друзі.
– Та ні. – Очі її пожвавішали. – Я не про те. Ти ж знаєш, коли я сварюся зі своїм колишнім, ненавиджу всіх чоловіків. Крім тебе, – по-дружньому поплескала його по спині.
Валентин засміявся. Власта хоч і мала суворий вигляд, її усмішка була напрочуд чарівною. Коли жінка посміхалася, йому ставало приємно на душі.
Однак радість не надовго затрималася на обличчі патрульного. Він раптом наткнувся на нерозуміючий погляд Віталіни. Так, і справді! Недоречно тут усміхатися: неповага до друзів та родини жертви.
Понеділок, 21 січня 2019 року. 10:35
Віталіна Волошко зосередила всю увагу на слідчому, який саме прямував до неї. За кілька хвилин до цього молода жінка мусила залишити Крістіну в кімнаті, аби вкотре поспілкуватися зі слідчим не в присутності дитини. Їй уже тут набридло, вона відчувала неабияку втому і знервованість. Хотілося, кінець-кінцем, поїхати додому і хоч трохи розслабитися.
Убитий був їй майже нареченим. У свій час їх познайомив Артем, коли Мáрко знадобився адвокат, аби відвоювати право в української дружини брати участь у вихованні новонародженого сина. То все виявилося не так просто: розлучення він уже майже отримав, а от право на дитину… із цим чимало мороки, особливо – зважаючи на характер його колишньої пасії: здається, очі йому готова видряпати. Робота Віталіни полягала в тому, щоб він міг без проблем бачитися з дитиною. Чоловік і молода жінка відразу сподобалися одне одному і почали зустрічатися. Навіть різниця у віці, майже двадцять років, не стала на заваді. У свої сорок чотири Мáрко виглядав значно молодшим і подобався багатьом жінкам. Не вельми гарне знання української не завадило йому відкрити в місті дві невеличкі кав’ярні, які успішно розвивалися.