Причина вбивства, як виявилося, не гроші. А дитина, на яку Ілона Вітторіно вперто не хотіла давати батьківських прав італійцю. А ще жінка зізналася, що чоловік їй не зраджував. Вони просто розійшлися, маючи проблеми в спільному проживанні.
На запитання поліції, що все-таки сталося з автівкою Ілони Вітторіно, убивцям довелося зізнатися: це також було частиною плану. Вони знали, що Бойка підозрюють, тож вирішили «допомогти» слідству, надавши підставного підозрюваного. Заздалегідь продумали, як зіпсувати машину і коли здійснити задумане, щоб мати менше ризиків для серйозного ДТП. Саме тому за кермом автівки Ілони Вітторіно сидів її брат. У минулому відомий гонщик, він без проблем зміг упоратися з керуванням, коли гальма перестали працювати. А ніч обрали для того, щоб на дорозі не було багато машин. У дерево вони мусили врізатися – імітація ДТП. І Бойка навмисне із собою взяли на боулінг. Базилюк пішов псувати машину саме в той час, коли Бойко вийшов до туалету. Тоді збіглося все: його відсутність під час гри в боулінг та поява невідомого біля автівки на камерах відеоспостереження.
План зловмисників полягав у тому, щоб проконтролювати всю ситуацію: не просто приховати власні сліди, а ще й «підсунути» поліції фальшивого вбивцю. Що вони і зробили. Тож вина приятеля Вітторіно тільки в тому, що той вирішив не віддавати весь борг, скориставшись смертю позичальника. Саме цим чоловік накликав на себе серйозні підозри. Артема Бойка відпустили відразу, коли опер зі слідчим довідалися, як усе відбувалося насправді. Тепер стало зрозуміло, чому Бойко так уперто відмовлявся співпрацювати зі слідством і визнати свою вину: він і справді не винен у вбивстві. Звісно, його зобов’яжуть віддати борг дочці вбитого. Або його фірму, як зазначено в розписці. Якщо, звісно, на нього хтось подасть до суду в цій справі. Але хто ж це тепер зробить?
Що буде з Крістіною, поки Єгорові невідомо. Після смерті батька дитина лишилася круглою сиротою. Скляр стиснув кулаки: це ж треба бути настільки пихатою і самозакоханою, щоб тільки через свою впертість зробити п’ятирічну дитину сиротою. Поки Єгор не знав, кому саме (сестрі чи брату) спало на думку позбавити Вітторіно життя. Та й, скоріше за все, ніколи не дізнається, як було насправді. Шевчук узяв це на себе. А ще Скляр тепер знав, чому Крістіна не віддала іграшку з розпискою Ілоні. Батько просив її віддати тільки тому, кому вона довірятиме. Тепер він повністю зрозумів дії малої. Вона не довіряла Ілоні. І почуття її не підвело.
Ковальчук із Волошко теж «чисті» у справі про вбивство іноземця. Серйозні підозри в поліції викликав їхній таємний роман. Так, це і справді зіграло проти них. Волошко пояснила в поліції, що прийшла до Вітторіно в той день буцімто через те, щоб повідомити про хворобу судді та перенесення справи. Звісно, вона збрехала. Адже не могла зізнатися, що насправді прийшла миритися з коханцем. Тоді б поліція мала підстави її підозрювати. Якби Скляр не відчув брехню в її розповіді (так само, як і в розповіді Ковальчука), усе б минулося без ускладнень. Але ж Єгор завжди підозрює всіх, хто так чи інакше пов’язаний із жертвою.
Хай там як, Ковальчука затримали за іншою статтею: підозра в замаху на працівника правоохоронних органів. Ще кілька днів тому (коли Скляр відпрацьовував половину пропущеного робочого дня) він, нарешті, отримав дозвіл на те, аби організувати для себе охорону. Непомітно для стороннього ока двоє колег вели постійне спостереження (хіба в «Бориспіль» не поїхали). Позавчора поліція помітила поблизу слідчого одного з фігурантів справи Вітторіно – Сергія Ковальчука. Те, що він стежить за слідчим, не викликало жодних сумнівів. Тож поліція заарештувала чоловіка.
На допиті директор кав’ярень убитого італійця зізнався, що і справді пильнував за слідчим. Та тільки для того, аби пересвідчитись, що той нічого не заподіє Віталіні Волошко. Надто вже він її кохав. Переймався, що після розкриття брехні про її перебування у Львові Волошко можуть теж заарештувати за підозрою у вбивстві. Затриманий заперечив свою причетність до замаху на життя слідака. Та хто ж зізнається?
Єгор скривився. Він прекрасно розумів, що чоловік бреше. Ковальчук належав до того типу людей, які не діють відкрито. Боягуз, який нападає з-за спини. Неадекват, який глибоко в душі розуміє, що така жінка, як Волошко, ніколи його не обере. Бо він не здатен їй дати того життя, якого вона прагне. Проте він не має сил і розуму визнати це. Розмахує кулаками, створюючи видимість, що захищає її. Одягається по-модному, щоб подобатися їй (хоч зарплатня не дозволяє). Дарує їй дорогі подарунки, беручи гроші в кредит. Підсвідомо розуміє, що вона його використовує, та не хоче собі в цьому зізнаватися. А ще глибоко в душі знає, що насправді її не кохає. Але охоплений манією мати цю жінку. І переконує себе, що це справжнє кохання.