– Але це не міняє справи, так? – розсміялася жінка, щоправда, сміх її був нервово-приречений.
Катерина щось іще додала, але Влад не розчув слів. Затим запала тиша.
Невже вони її зараз уб’ють? У Влада похолонуло в грудях. Йому раптом стало шкода цю жінку, яку, правду кажучи, сам ще якихось десять хвилин тому хотів убити.
Та, на жаль, він нічого не вдіє. Хоробро увірватися до квартири і героїчно порятувати її з рук цих головорізів він не зможе. Він усього лише названий геній детективу, зовсім не оперативник міліцейської гвардії.
Це не так просто, як у книжках і фільмах: убігти до квартири з бандитами й порятувати жертву. Та вони ж його вб’ють, не змигнувши оком! Тож нічого не лишалось, як тікати. І то бігом!
Влад знову дослухався: за дверима було тихо. Крадькома відійшовши від дверей, він хотів було спускатися сходами, але у дверях почулось вовтузіння: хтось намагався їх відімкнути. Непомітно вийти і зникнути йому не вдасться, часу було обмаль, тож Влад прожогом вискочив на поверх вище і заховався за сміттєпроводом, ледь дихаючи. Серце шалено загупало в грудях.
Двері відчинились і за мить захлопнулись. Почулись швидкі стишені кроки сходами вниз. Гримнули вхідні двері під’їзду.
Влад постояв якийсь час, дослухаючись до биття власного серця, й обережно визирнув з-за сміттєпроводу. Ніби тихо. Він поволі спустився на сходовий майданчик перед квартирою. Ну що, містер Недоумок? Дорозслідувався? Маєш тепер!
Що, що робити?! Зайти туди, подивитися, що з Катериною, чи тікати геть, від гріха подалі? Влад розгублено стояв і ніяк не міг зважитись. Одна частина його «я» під назвою «егоїзм» наполягала на тому, щоб негайно тікати, рятуючи свою геніальну дупу; інша ж, котра відповідала за сумління, вимагала пересвідчитися, чи жива Катерина. Може, вона стікає кров’ю і потрібно негайно викликати «швидку» чи міліцію?
Ці дві частини запекло змагалися між собою, полишивши бідолашного Влада стояти там, як укопаного бовдура. Не вистачало лише втрапити на очі сусідам: тоді, якщо Катерина виявиться мертвою, він буде першим, на кого впаде підозра. І їм точно вдасться довести його провину: у філармонії всі знали, що він нею цікавився, а вже Марія Степанівна, з її пристрастю до підозрілих деталей, одним махом засадить його за ґрати. Вона ж бо знає, що Катерина шантажувала Влада, зруйнувала його сім’ю – чим не мотив для вбивства?
Пре-чу-до-во!
Паніка. Це все паніка, чорт забирай! Він мусить зайти до квартири, все ж це його квартира, поки що. Мусить!
Влад рішуче наблизився до дверей. Обережно прочинивши, він увійшов. Ноги механічно понесли його на кухню, де, судячи з усього, відбувалась нещодавня розмова.
На стільці, обіпершись головою об стіну, сиділа Катерина. Вона дивилася на нього якимсь дивним безпристрасним поглядом. Влад умить пригадав вираз її обличчя зі свого сну. Точно так вона дивилась на нього уві сні: дивно.
– Привіт, – сказав він. – Ти жива! Не повіриш, але я думав, тебе вбили.
Катерина не ворухнулась.
– Чого мовчиш? Усе гаразд? Хто ті мужики?
Катерина лишалась непорушною.
Влад здивовано дивився на жінку й підійшов до неї ближче.
– Ей, ти чого?..
Він нахилився над нею і пильно подивився в її спітніле обличчя, в широко розплющені очі. Спиною поповз крижаний холод: її очі були неживі. Страшний здогад знов упав на його спантеличену голову.
Він обережно притулив пальці до її шиї, щоб намацати пульс. Пульсу не відчувалось. Катерина була мертва.
– Чорт! – вилаявся Влад, облизавши пересохлі тремтячі губи. – Чорт!!!
«Швидка» їй уже не знадобиться. Витягнув із кишені мобільний і машинально набрав «102».
– Чергова частина міліції. Черговий Петренко слухає, – почув він у слухавці.
– П… потрібна ваша допомога, – затинаючись, видихнув у відповідь Влад. – Тут… тут мертва жінка… Здається, мертва…
– Де ви перебуваєте? Що у вас трапилось?
– Я… я не знаю, що трапилось… я прийшов, а вона тут сидить… мертва…
– Кажіть адресу!
Влад, знов затинаючись, сказав адресу.
– Лишайтесь на місці, нічого не чіпайте! Зараз до вас виїде наряд.
– Т… так… лишаюсь…
Розмову було завершено. Він обтер спітніле чоло.
Треба заспокоїтись. Він мусить негайно заспокоїтися, доки не приїхала міліція. Але як тут заспокоїшся, коли це, чорт забирай, найгірший день у його житті!!!