– Добре, добре,– відповіла жінка. – Постараюсь.
м. Хмельник, 1973 р.
ВІН ЩОСЬ ШУКАВ
Йшов іспит і до столу підійшов студент. Професор:
– Тягніть квиток.
Студент витяг, подивився. А ні в зуб ногою.
– А можна витягти другий,– студент до професора.
– Можна, але оцінка буде на бал менша.
І так студент тягнув і ще три рази, і теж ні в зуб ногою. Професор приготувався ставити двійку, але асистент запротестував.
– А це ж чому?– запитав професор.
– Ви ж самі бачили, що він щось шукав. А якщо шукав, то, значить, щось же знає.
НОВІ ЧОБОТИ
Мати з батьком сину купили нові чоботи і годинник. Як тільки синок одягнув чоботи і годинник, як тут же побіг у клуб, щоб похвалитись перед однолітками. Але ніхто на нього не звертав уваги. Тоді він пристав до одного із своїх однолітків і спровокував бійку, щоб звернули на нього увагу і тут же закричав:
– Я тобі зараз як дам новим чоботом по голові, то через п’ять хвилин і ноги витягнеш...– і подивився на тільки що придбаний новий швейцарський годинник.
1963 р.
А ВИ ІДІТЬ...
Якось приходить один хворий до лікаря і каже:
– Докторе, скажіть, будь-ласка, що мені робити?
– А що у вас?
– Та от, розумієте, щось зі мною діється. Ну, наприклад, я коли сяду, так ото сиджу і сиджу. Та не просто сиджу, а якось особливо. Або якщо на когось дивлюсь, то дивлюсь, але не просто так дивлюсь, а якось особливо і т.д.
Лікар вловив хід його думок і відповідає:
– А ви можете іти?
– Звичайно.
– Так от слухайте мене уважно, що я вам скажу. От зараз ви вийдете з кабінета в коридор, а потім ідіть, ідіть. Дойдете до сестринської, а потім поверніть наліво і знову ідіть, і ідіть. А коли вийдете з лікарні, поверніть ще раз наліво і вже потім йдіть, але не просто йдіть, а йдіть ви якось особливо – і так без зупинки до японо – матері.
НА ХРЕЩАТИКУ
Іде по Хрещатику єврей з єврейкою, а назустріч така модерна молоденька жіночка і так крутить попою, що єврей не стримався і до своєї Сари:
– Бач, як треба ходити.
– Так то ж треба пройти курси, що на Кірова – 88.
– І хто тобі не дає?
– То ж потрібно кожен день на них ходити.
– І хто тобі заважає?
– Гаразд. Сказано, зроблено.
Проходить десь тиждень-два єврей і питає в Сари:
– Слухай, дорогенька, ти хоч би розказала, чому вас там навчають?
– Чого ти хотів – тому й навчають.
– А конкретніше можна?
– А дуже просто. Ставлять всіх раком і кожному в попу вставляють олівець і заставляють на стіні писати вісімку.
ПОКИ НЕ ВПАДЕ
В одній сільській школі на перерві зібрались хлопчики і кожен почав вихвалятися своїм татком. Перший:
– А мій татко – агроном.
– А мій тракторист,– сказав другий.
– А мій голова колгоспу,– сказав третій.
– А ти чого тупаєш, ніби в туалет хочеш,– запитали у Вовочкі.
– А мій батько п’яниця.
– Теж, знайшов чим похвалитися.
– Еге ж – не здавався Вовочка,– а от хай з вас хто скаже, чий татко може випити за раз півлітра?
Всі мовчать.
– А два? Що здаєтесь? От бачите. А мій буде пити, поки не впаде.
ТИ НЕ ПУНКТУАЛЬНИЙ
Що говорять жінки різних національностей, коли їх застає чоловік з коханцем?
Єврейка:– Слухай, Хаїм, це ти, а з ким же я була?
Німка: – Ганс, ти не пунктуальний, прийшов на дві хвилини раніше.
Українка:– Що хоч роби, тільки не бий по голові.
ГРОШІ НА СТІЛ
Як розмовляють жінки різних національностей з коханцями, коли ті з ними прощаються?
Англійка:– Гроші поклади на стіл.
Француженка:– Заплати за зачіску.
Українка: – Оце і все?
ТОБІ ЩЕ Б ЦИГАРКУ...
Єврейка дома лежить у ліжку з двома коханцями. Приходить чоловік. Подивився на жінку і говорить:
– Слухай, Сара, тобі ще б цигарку в зуби і ти була б похожа на проститутку.
ІВАН І СЕМИРІЧНИЙ ПЛАН
– Чому наші жіночки почали носити туфлі на високій платформі?
– А тому що на руках – дитина, а в руках – торбина, попереду – семирічний план, а позаду – п’яний Іван.
АНАЛЬГІН
Якось приходить один молодий хлопець до доктора– сексопатолога і говорить:
– Докторе, що мені робити? Домовився з одною красунею на побачення, а хрен не стоїть. Чи не змогли б ви мені чимось допомогти?
– А де твоя красуня?
– На вулиці чекає.
– Гаразд, – сказав доктор.– Візьми проковтни ось цю пігулку, приводь свою кралю в кабінет і роби... експеримент, а я вийду на декілька хвилин. А коли зайшов, питає у студента: