Выбрать главу

Бракує ще якоїсь смачної штучки? А що – можна. Швидко, дешево і смачно.

Беріть яйце, добре збийте його, посоліть і вилийте тонким-тоненьким шаром у середньої величини сковороду. Смажте, як млинець. Яєчний. Із двох сторін. На середину викладіть натертої бринзи або соленого сиру. Загорніть у вигляді рулету або конверта. Рулет розріжте на двоє. Конверт подавайте, як найновішу новину: відразу і цілком. Збоку покладіть корейської моркви. Ви забули купити її на базарі?

Зараз зробимо її вдома самі. Безплатно.

Отже, пікантна морква –

це 1 кг натертої на великій тертці моркви,

чорний і червоний перець,

сіль,

2 столові ложки оцту, 2 сирі порізані цибулі,

1,5 головки дрібно нарізаного і пропущеного через часникодавку часнику.

А далі – справа техніки. Кип'ятите півстакана олії і заливаєте моркву. Додаєте 1 г коріандру – і, прошу дуже, – в холодильник. Хай охолоджується. До яєчних млинців пікантна морква смакує приблизно так, як тараня до пива.

Сподіваюся, це Вас переконало, що в холодильнику завжди має бути якщо не корейська, то Ваша – пікантна – морква?

Отже, кажу Вам: кілька таких грубих селянських обідів – і Ви вже подумуватимете, як би це перевести свого чоловіка на якусь кашку, чи що…

Запевняю Вас: якщо Ви слухаєте мене бодай через раз, і годуєте чоловіка так, як я Вам рекомендую, Ви ніколи не знатимете дороги до аптеки за… віагрою.

Віагра? Господи праведний – навіщо ота отрута? Мій сусід Василь – далеко післяпенсійного віку – скільки пам'ятаю його, тримає на печі настойку. А виходить на вулицю – молодиці розбігаються. Бо притисне, де бачить, а хоч би й на Великдень, – кажуть у селі.

І уявіть, що не брешуть.

А приповідка пішла після того, як село дізналося причину, чому Василиха, сусідова дружина, якогось-то року не була на Великдень коло церкви.

Удосвіта, як завжди в такий день, збиралася Василиха до церкви паскИ і дорУ (великодній кошик) святити.

А в Розтоках що до шлюбу, що на Великдень, – збираються жінки однаково: пишно, багато, красиво. Убрала Василина найкращу вишиту сорочку із мереживом на подолі, підперезала круг себе чорно-палену Опинку – ткані чорно-цегловими кольорами дві половинки вовняної спідниці, пов'язала найбільшу палену хустку крут голови, ще й тороки по плечах перекинула.

Подивилася в дзеркало.

Кучері поправила.

І зігнулася черевики зашнуровувати.

А чи знаєте Ви, як зашнуровує гуцулка черевики?

Так, як я, вагітною, збирала кукурудзу з дідової підлоги: не присідаючи, а лише нахиляючись.

А чи добре Ви уявили собі цю жінку, зігнуту удвоє над шнурками?

Її чоловікові – Василеві – нічого уявляти не треба було: він споглядав картину вранішніми голодними чоловічими очима…

Одне слово, не була того Великодня Василиха коло церкви – бо согрішив Василь із нею, не дочекавшись кількох годин до кінця великоднього посту. Поки Василь святив паски сам, Василиха стояла на своєму подвір'ї коло паркана і дивилася, як з неба Божа роса освячує писанку в її грішній руці.

А хто винен? Винна настойка, що тримає її Василь на печі. Золотий корінь (по-гуцульськи джИнджори), іншими словами – підОйма (від слова піднімати), – настояний на горілці корінь чудодійної трави. Тільки він дуже гіркий і отруйний, якщо його пити більше, ніж 2 краплі за один раз. А запивати золотий корінь обов'язково слід молоком.

Якщо дуже попросите – можу Вам вділити про всяк випадок. Десь там припадає пилюкою у комірчині. Може, через – надцять років знадобиться.

ВТЕЧА ВІД СВАРКИ І БАГАТСТВА

Ви трохи подивовані? Скажу чесно: в такій назві – жодних натяків.

Хіба Ви ще не зауважили, що, яким би злим, роздратованим, пригніченим, розчарованим, зачарованим і ще бозна-яким не приходив чоловік додому, коли його на порозі зустрічає Жінка, а не зачуханка, коли на кухонному столі – простенька, але не трирічної давності скатертина чи бодай кольорова паперова серветка, щось таке смачненьке і добреньке, то навіть камінне серце, схоже на серце Кам'яної Багачки по дорозі до Федьковичевої садиби на Сторонець-Путилів, м'якне і втихомирюється.

Я знаю одну жінку, яка відбила чоловікове бажання робити часті повороти наліво всякими кулінарними витребеньками і деякими простими жіночими штучками. Нехитрими. Можете скористатися. Так ось у цієї моєї знайомої домашніх халатиків, нічних сорочок, мереживної і всякої білизни більше, аніж робочих костюмів, блузок і біжутерії. Ні-ні. Все це вона також має. Та шарфиків і косинок у неї також більше,