— Які наші дії після виходу з човна, сер?
— Намагайтесь якомога менше шуміти. Відразу опускайтеся на десять футів і займайте місце у строю. На нашому боці — легкий бриз, але турбулентності на поверхні не уникнути. Одразу пірнайте поглибше.
— Як щодо сигналів під водою, сер? У разі якщо маска вийде з ладу, наприклад.
— Великий палець униз у разі будь-якої небезпеки, витягнута вперед рука — «велика риба». Великий палець догори — «я зрозумів» чи «поспішаю на допомогу». Поки що достатньо. — Бонд посміхнувся. — Ноги вище голови — значить, вам каюк.
Матроси дружно розсміялися.
Озвався гучномовець.
— Команду плавців викликають до аварійного люка. Повторюю, команду плавців викликають до аварійного люка. Зі спорядженням. Командере Бонд, на вас чекають у штурманській рубці.
Виття двигунів перетворилося на стогін, а потім настала тиша. З м’яким поштовхом «Манта» лягла на дно.
ПІДВОДНА БАТАЛІЯ
Бонда вистрелило через аварійний люк стисненим повітрям. Над головою розстелялася рівнина моря, що знизу мала вигляд блискучої мінливої пластини зі сріблявих бульбочок, які перемішували невеличкі хвилі. Добре, що вгорі гуляв легкий вітерець. Величезний пухир повітря промчав повз і вибухнув на сріблявій стелі подібно до невеличкої бомби. Різко заклало вуха, і, щоб позбутися декомпресії, Бонд запрацював ластами, допоки не зависнув на глибині десяти футів.
Унизу чорнів продовгуватий корпус «Манти», який звідси виглядав зловісно й небезпечно. Всередині палало яскраве світло, і сотня членів команди займалася своїми справами. Він чомусь укрився мурашками. Раптом з аварійного люка вибухнуло, немов підводний човен вів підводну стрільбу, і в хмарці срібних бульбашок у його бік помчала чорна торпеда — Лейтер. Бонд поквапився забратися з дороги і поплив на поверхню. Обережно виставив голову і роздивився, колихаючись на хвилях. «Диско», все ще без жодного вогника на борту, чорніла приблизно за милю ліворуч. На палубах — жодної постаті. За милю на північ вимальовувався чорний силует Ґранд-Багами, облямований білим піском та піною хвиль, що облизували берег. Можна було роздивитись уламки та цілі шапки білих коралів у прибережних водах. Над островом, вище від спрямованих у небо ракетних пускових башт, які з відстані виглядали чорними скелетами, підморгували червоними очима проблискові авіаційні вогні. Зорієнтувавшись, Джеймс безшумно пірнув, а на глибині десяти футів, вирівнявши тіло в бажаному напрямку на кшталт стрілки компаса, зупинився, трохи перебираючи ластами та чекаючи, коли збереться уся група.
Десять хвилин тому командер Педерсен, досі непорушний та спокійний, як скеля, зустрів Бонда бурхливо:
— Чорт забирай, усе вийшло, як ви казали! Вони стали на якір десять хвилин тому, й відтоді наш сонар реєструє дивні звуки, підводні шуми — саме такі, про які ви попереджали, немов хтось порається в підводному відсіку. Більше нічого не відбувається, але й цього достатньо. Думаю, вам з хлопцями пора висуватися. Коли вийдете, я підніму антену й відправлю оперативне зведення в Морський департамент та попереджу ракетну базу бути готовою до негайної евакуації у разі, якщо піде щось не так. Тоді піднімуся футів до двадцяти, заряджу дві торпеди, і будемо спостерігати за яхтою через перископ. Я наказав старшині при можливості уникати зіткнення і видав йому другу сигнальну ракету — в разі, якщо наші справи стануть кепськими. Будемо сподіватися на краще, але я хочу звести ризики до мінімуму. Якщо побачу другу сигнальну ракету, підемо на зближення. Вдарю по «Диско» разок-другий торпедами та візьму на абордаж. А тоді дам їм прочухана, допоки не виловимо ту бомбу і не доправимо в безпечне місце, — капітан засмучено похитав головою і скуйовдив коротенький чорний йоржик. — Ну і ситуація, командере. Будемо діяти згідно з обстановкою. — Він простягнув руку. — Що ж, пора рухатись. Удачі. Сподіваюся, мої хлопці не зганьблять честі корабля.