Вузький прохід розширювався, попереду виднілася ділянка піску. Місця для розвороту не було, пливти можна лише вперед, у пастку. Бонд зупинився і встав — єдине, що лишалося. Ларго завів його, як мишу, в пастку. Але супротивникові доведеться спуститися. Бонд підняв голову — могутнє блискуче тіло в супроводі сріблявих бульбочок просувалось у напрямку відкритої води. Вправно, немов морський котик, Ларго пірнув до самого дна і став на твердий пісок обличчям до виходу. Відтак повільно рушив уперед між вузькими стінами каньйону, витягнувши могутні руки. Не доходячи до Бонда кроків десять, зупинився й обмацав поглядом коралові стінки. Потім викинув руку і щось схопив, а коли розкрив — у правиці було на вісім пальців більше. Маленький восьминіг ворушився, наче квітка на вітрі. Під маскою губи Ларго склались у посмішку, він багатозначно постукав пальцем по склу маски. Бонд нахилився й підняв уламок каменя, вкритий мушлями. Жест Ларго був радше театральним. Камінь у маску — значно ефективніше восьминога. Бонда непокоїв не восьминіг — недавно Джеймс перебував у кублі цих істот — його бентежили довгі ручища Ларго.
Ларго зробив крок, другий. Бонд позадкував, чіпляючись балоном за краї каньйону, намагаючись не порізати ґумовий костюм. Ларго напирав — повільно, але нестримно. Ще кілька кроків — і він атакуватиме.
Раптом Бонд помітив рух за спиною супротивника. Хтось прийшов на допомогу? Але ні — тінь біла, не чорна. Хтось із ворожої команди!
Ларго рвонувся вперед.
Бонд відштовхнувся ногою від корала і стрибнув у ноги ворогу, поціляючи гострим уламком скелі тому в пах. Але Ларго був готовий до такого фінта. Він виставив уперед коліно і влучив Джеймсу в голову, водночас опустив руку і причепив маленького восьминога на його маску. Потім схопив руками Бонда за шию, підняв, наче якогось хлопчиська, і почав душити. Джеймс нічого не бачив, відчував лише слизькі щупальці на щоках та лобі й іще щільніше стискав зубами дихальну трубку. Кров стукала у скронях, він розумів, що кінець близький. Повільно опустився на коліна.
Що сталося? Він тоне? Чому послабшала хватка на горлі? Очі вирячилися, посвітлішало. Восьминіг, який переліз на груди, відчепився і шугнув назад до коралів. Перед ним на піску лежав Ларго і мляво смикався, з горла стирчала стріла, а позаду висіла у воді тендітна постать і встромляла в рушницю нову стрілу. В прозорій воді довге волосся розвівалось, як вуаль.
Бонд повільно підвівся, зробив крок уперед і раптом відчув, що ноги його не слухаються. В очах потемніло, Джеймс ухопився за коралову брилу, зуби на дихальній трубці трохи розтиснулися, він відчув у роті смак солоної води.
— Ні, — наказав сам собі. — Тримайся!
Його взяли за руку. Під маскою він побачив очі Доміно — порожні, розгублені, думками вона була далеко. Що сталося? Бонд одразу прийшов до тями. Тіло дівчини було в синцях, які частково приховував купальний костюм. Якщо він і далі стоятиме, наче вкопаний, вони обоє задихнуться. Повільно почав рухати ногами в ластах, немов налитими свинцем. Потроху вони піднімались. Урешті-решт, Доміно теж запрацювала ластами.
Удвох вони виринули на поверхню і лягли на воду, легко погойдуючись на дрібних хвилях.
Устричний колір світанку перетворився на рожевий.
Займався новий день, який обіцяв бути чудовим.
ВІДПОЧИНЬТЕ, МІСТЕРЕ БОНД!
Фелікс Лейтер увійшов у білосніжно-стерильну палату та зі змовницьким виглядом зачинив за собою двері. Підійшов до ліжка, на якому дрімав Бонд.
— Як ся маєш, друзяко?
— Непогано. Ось щойно очуняв.
— Лікар нікого до тебе не пускає, але я думаю, тобі цікаво послухати, чим діло скінчилося?
— Звісно, — Бонд спробував сконцентруватися. Насправді йому було байдуже. Його цікавила лише доля дівчини.
— Гаразд, спробую стисло. Лікар якраз робить обхід, тож виб’є з мене усе лайно, якщо застукає з тобою. Коротше, ми знайшли обидві бомби, і Котце — той фізик — заспівав, як соловейко. СПЕКТР — таки справжнє кубло неприторенних мерзотників — колишніх оперативників СМЕРШу, мафії, ґестапо та іншої кодли. Штаб-квартира — в Парижі. За старшого у них такий собі Блофельд, і цьому мерзотникові вдалось ушитися, принаймні ЦРУ його поки що не схопило. Напевне, Блофельда насторожило радіомовчання Ларго. Цей хлопець — справжній геній. За словами Котце, у СПЕКТРа на рахунках мільйони доларів, і це при тому, що вони розпочали діяти п’ять чи шість років тому. Дана операція мала стати завершальною. Так, ти був правий, Маямі — їхня мішень номер два. Збиралися залишити бомбу в яхт-клубі.