+++
Пане Лукаш, мене важко здивувати, але коли Хенєк оголосив, що одружується, я мало не впав зі стільця. Він сказав це за сніданком. Дануся подала хліб з білим сиром та редискою, а Хеньо, як завжди, розрізав свій хліб на кільканадцять шматочків, обережно зняв скоринку і запихався. Ці скоринки на краю тарілки були схожі на хмиз.
— А знаєш, Збисю, що я скоро одружуюсь? – спитав він. Навіть не підвів очей.
Я вже давно звик до того, що в людях повно таємниць. Щоб далеко не ходити, на Кам'яній вулиці, поруч з середньою школою, жили двоє літніх чоловіків. Вони приїхали сюди ще в сорок п'ятому. Вони всюди ходили разом: у парк, до Квадрацяка, в кондитерську. Вона тримала його за руку, він спирався на тростину. Він був дуже елегантний, з зачіскою набік, з козлячою борідкою та вусами. Одним прекрасним днем він задушив дружину та пішов до "Лігва Дракона" на келишок. Коли міліціонери наділи на нього кайданки, він лише сказав, що після п'ятдесяти років шлюбу нарешті хоче спокійно випити. Дозвольте мені сказати вам, коли цей хлоп приходив до салону, я завжди роздумував, яка темрява дрімає в ньому. Але Хенєк був чимось іншим.
Мій брат ніколи не цікавився дівчатами, і я давно вирішив, що він страчений для життя. Я б за баб міг дати себе порізати, і крім того, вважаю, що кохати жінок — це обов'язок кожного чоловіка. Несправедливо зневажати їхню красу. Іноді мені здається, що ми з Хенєком доповнювали одне одного. Просто, коли справа доходить до дівчат, я робив дві норми за нас обох. Ну, але ж він сказав те, що сказав, на нашій кухні, і продовжив їсти свій бутерброд.
Обраницею виявилася пані Чеся. Вони ідеально підібралися один до одного. Я одразу про це подумав. Іноді бачиш такі пари: тітонька кульгає, і типчик, малесенький, в окулярах, залапаних пальцями. Живуть з собою, бо кращих варіантів не було. Вони, Хенєк і та відьма, були саме такими. Пані Чеся жила з матір'ю в блочному будинку, як наш, тільки на вулиці Хороброго, і постійно сиділа на ділянках. На відміну від Хенєка, вона любила вбиратися. У неї був комір з лиси, а одного разу я бачив її в справжньому хутрі. Нібито, вона не їла солодощів, але клала багато цукру в чай. Також казали, що вона постійно свариться з матір'ю, вічно сердитою і напівсліпою.
— Ну, вітаю, Хенєку, — нарешті вичавив я з себе. — Скажи, коли відбудеться ця щаслива подія?
Хенєк злизав залишки сиру з пальців і сказав:
— Наразі я зробив пропозицію, і її прийняли. Нам ще потрібно знайти священика, щоб повінчав нас. Я б дуже хотів, щоб це була красива урочистість. Дорогий Збишеку, чи будеш ти моїм свідком?
Пане Лукаш, я все своє життя уникав таких речей. Наприклад, я ніколи не був хрещеним батьком і старанно уникав причастя в родині. Такі сходи і така відповідальність не для мене; я не гарантуватиму чиєїсь побожності, не кажучи вже про успішне подружнє життя. Але Хеньо подивився на мене, як мокрий кіт на порозі, і цей погляд мене повністю роззброїв.
— Гаразд, звісно, для мене це навіть честь. Але ти ж чудово знаєш, що я не підходжу для духовного життя. Хіба, скажімо, мудрий пан Больо чи благочестивий Польдек не були б кращими?
— Ні. Добра Пані сказала, що вона охороняє моє вічне життя, а ти охороняєш мене тут, на землі. Більше нікого не може бути, дорогий Збишеку. Я не можу уявити весілля без тебе, хлопців і любої Данути.
Люба Данута виглядала так, ніби хтось щойно підклав їй у руки бомбу, щоб вона її роззброїла. Мене ж непокоїло щось інше.
— Хенєку, а як ви собі порадите? — спитав я. — Зрештою, молодій парі потрібно десь жити. Тут в кімнаті ти ледь містишся, у Чесі... вибач, у твоєї нареченої, жахлива стара мати, то куди ти підеш? Чи не краще трохи почекати, спокійно все спланувати? Я чув, що десь біля Липової будують окремі будинки на одну сім'ю.
— Не хвилюйся про це, Збисю. Ми житимемо самі і точно не будемо для тебе проблемою, – відповів Хенєк.
Він схопив термос і бутерброди, повісив хрест на шию та вирушив на ділянки. Ледве за ним зачинилися двері, як Данусь почала кричати на мене.
— Як ти міг йому таке сказати? Тепер він, мабуть, думає, що ми його виганяємо!
— Еее, ніколи в житті. Він дурний-дурний, але не настільки. Я просто не хочу, щоб він одружився з тією відьмою. До речі, ти її бачила? Надушену, дурну відьму. Хенєк міг би знайти і щось краще.