Сновидіння не завжди конкретні та легко піддаються інтерпретації. Зчаста ми не впевнені, що саме вони прагнуть нам сказати. Отож питання в тому, звідки нам знати, що сон, який наснився минулої ночі, якось стосується нашого питання. Незалежно від того, так це чи ні, наша підсвідомість завжди намагається з нами зв’язатися, ми принаймні можемо припустити існування ймовірності, що цей сон має певне значення. Безсумнівно, варто витратити свій час і спробувати збагнути, що саме він хоче сказати.
Якщо нам нічого не наснилося або ж ми не пам’ятаємо свого сну, то й далі продовжуємо інкубаційний процес, аж доки цього не станеться. Ми занотовуємо всі свої сни, помічаючи будь-які візерунки або закономірності між двома чи кількома сновидіннями. Дивимося на сни, як на мозаїку, яку необхідно скласти докупи, і поступово, з досвідом, усе більше опановуємо це вміння, навчаючись розмовляти мовою символів. Священна рана
Священні рани — це особистісні кризи, які переживав кожен із нас у різні періоди життя. Ніхто не застрахований від них, та нам би цього й не хотілося, бо ж із горем і смутком вони також приносять неймовірне блаженство та прозріння. Криза стається тоді, коли щось усередині нас прагне, аби його помітили, почули чи звернули на нього увагу. Порушується порядок, і відбувається зміна.
Інколи це може бути фінансова криза, коли ми втрачаємо все, що мали, або ж розлучення чи важка хвороба. Якою б не була криза, для нас це завжди неабияке потрясіння, яке змушує по-новому поглянути на себе, свій вибір, триб життя та переконання. Під час кризи ніщо не мине непоміченим — а саме так і має бути.
Аналізуючи життя в момент кризи, ми дивимося на себе по-новому. Ті аспекти, які досі здавалися настільки істотними та необхідними, раптом видаються вже не такими важливими, навіть банальними. Інші, знехтувані або відкинуті нами частини єства, де священна рана ятриться від гострого леза, тепер перетворюються на найважливіші в житті речі. Священна рана завжди вимагає від нас тіньової роботи. Щось має народитися або ж бути пожертвуваним.
Кризи ніколи не приносять нам утіхи, проте дають можливість звернути увагу на загадкові повідомлення, що криються в них, і «вислухати» їх — ось чому вони називаються священними. Так життя змушує нас щось міняти, адже без змін настає період застою. Комфорт — це ворог змін, а коли все йде так, як нам того хочеться, ми рідко щось змінюємо. Життя вимагає змін, руху, а якщо речі перебувають у стані стагнації або ж є надто зручними, ми легко можемо не помітити, як глибинні, значно важливіші частини звертаються до нас. Подекуди нашу увагу може привернути тільки криза. Вона завжди передує трансформації, тож, коли стає частиною гри, ми повинні радо зустрічати її.
Ми можемо прислухатися до філософії тренера Філа Джексона, який опинився в Залі слави НБА. Під час особливо важких серій ігор він надихав свою команду словами: «Суперник нам не ворог — він наш партнер у танці». Такий підхід дозволяв зняти напруження з гравців: вони могли розслабитися, вийти на поле й показати все, на що здатні (а саме так вони й робили), і зрештою виграти чемпіонат. У своєму житті ми повинні використовувати такий же метод. Виклики, які випадають на нашу долю, — це не проблеми, а партнери в грі. Це необхідні елементи еволюції. Вони роблять нас сильнішими, ведуть стежками, на які ми б не наважилися зайти самі, якби не зазнали кризи.
Священна рана — це невід’ємна та цінна частина мандрівки до нашого становлення як людей. Вона готує нас до того, що в життя прийде щось геть інше. Ми повинні припинити класифікувати кожну подію як благословення або прокляття — хороше чи погане, приємне чи неприємне — і прийняти все, що відбувається, як можливість заглибитися в себе.
Священна рана допомагає нам зануритися в себе. Відчуваючи власний біль, ми торкаємося та відчуваємо біль інших. Ми стаємо смиреннішими й починаємо шукати відповіді. Це геть не приємні часи, але саме тоді народжуються нові ідеї, зміни, рух (як усередині нас, так і поза тілесною оболонкою), і ми багато в чому стаємо кращими. Те, що здається хаосом, насправді є творчою алхімією Всесвіту, яка втручається в нашу гру, пришвидшує своїм дотиком, веде до пробудження. Слухаймо своє життя
У певний момент всі ми усвідомлюємо, що в житті набагато більше загадок та магії, ніж вважали досі. Ми не можемо більше обмежувати своє життя тими вузькими інтерпретаціями, які йому приписували. Дивовижні речі, які нам важко пояснити, справді стаються повсякчас — і тепер ми прийняли це за факт. Події, які не піддаються жодній логіці, однак є цілком природними з квантової точки зору, стають нормою. Наше життя — надзвичайне, і це правда. Це чарівна мандрівка в часі та просторі. Тепер ми знаємо, що життя не якась випадковість, що відбувається з нами і не залежить від нас.