Наш розум має безліч звичок, багато з яких (як ми дізнаємося) для нас геть не корисні. Наприклад, розум майже завжди розмовляє сам із собою. Уважно прислухайтесь, і ви почуєте це. Я був шокований, коли вперше помітив практично невпинний гомін усередині себе. Думав, що знаю себе, але про такий свій бік і не здогадувався. Ми настільки звикли до внутрішнього голосу, що зчаста навіть не помічаємо його. Це схоже на постійний звук холодильника на кухні, до якого так призвичаїлися, що й не чуємо. Вистежування внутрішнього діалогу нагадує той момент, коли ми вперше помітили ту таємну розмову всередині свого єства. Це той діалог, який ми ведемо із собою: «Сьогодні надто жарко, надто холодно, мені потрібно більше грошей, Боб — дурень, мені слід краще харчуватися, зменшити вагу, якби в мене було більше грошей, усе таке дороге, це було несмачно, сподіваюся, завтра погода буде кращою…»
Ці постійні балачки із самим собою є справжньою проблемою. Внутрішній діалог відволікає нас, заважає бути тут і зараз. Думки постійно змінюються, вони не контрольовані, і це заплутує. Упродовж одного дня ми можемо пережити безліч відчуттів — від відчаю й до шаленого захоплення. Ми можемо відчувати себе щасливими, потім жалюгідними, знудженими, наляканими, сумними, розчарованими, а тоді знову щасливими — і все це протягом кількох годин, залежно від нашого внутрішнього діалогу. Таке життя позбавляє внутрішньої стабільності, і ми не маємо місцини, де могли б перепочити, точно знаючи, ким є насправді. Ми не довіряємо життєвим ритмам, не можемо бути певні в законах Усесвіту, все, що нам залишається, — це невпинний потік думок.
Відкривши для себе внутрішній діалог, ми багато про що дізнаємося. Коли вистежуватимемо його протягом декількох днів та місяців, то помітимо візерунки й теми, які повторюються, і це знання дуже цінне для нас. Зрештою ми усвідомлюємо, яким сміховинним є це невпинне мислення й наскільки марна та саморуйнівна більшість таких розмов. У нас закрадаються підозри, що цей постійний внутрішній діалог, безсумнівно, не дає нам рухатися вперед — а саме так насправді і є.
Для більшості з нас цей внутрішній діалог, де на все є своя думка, стає справжньою несподіванкою. Зверніть увагу, коли це станеться, та прислухайтесь. Про що мова? Він налаштований позитивно чи негативно? Які його улюблені теми? Чи критикує він вас або когось іще? Кого саме він критикує? Що його дратує? Чи є в нього ранішній ритуал чи візерунок, якого він дотримується? Коли він особливо активний? Якщо ми вистежимо його та уважно прислухаємося, то знайдемо відповіді на ці запитання.
Ті безперервні розмови розуму чинять на нас гіпнотичний вплив. Ми стаємо бранцями власних думок, упастковані ілюзорними розмовами, які самі ж і ведемо. Однак, хоча це абсолютна ілюзія, наше тіло, як і підсвідомість, упевнене, що все відбувається насправді. Доки розум насолоджується безперестанними балачками, інші частини єства реагують на це мислення. Якщо ми подумки ведемо з кимось суперечку, наше тіло реагує так, ніби суперечка справжня, — після того відчуває стрес і стає емоційно виснаженим.
Через внутрішній діалог ми також не можемо позбавитись обмежень, адже енергія цієї розмови постійно поновлює їх. Наші слабкості та образи, на яких ми постійно концентруємо увагу, дедалі більше зміцнюються. Страхи посилюються і вкорінюються всередині, проблеми збільшуються, стосунки стають напруженішими — і причиною є наші внутрішні уявні бесіди та зустрічі. Так ми стаємо полоненими власного розуму, і це робить нас слабшими. Слово «полонений» — це міфічний опис того, що з нами відбувається, і воно дуже влучне. Ми не повинні бути бранцями свого розуму. Зовсім не так повинна жити людина.
Вистежування дозволяє нам уперше по-справжньому поглянути на себе. Воно відкриває тіньові частини, ті аспекти нашого єства, якими ми нехтували чи які неправильно розуміли. Ми бачимо, як декотрі звички, наприклад, прокрастинація чи відсутність уяви, не дозволяють нам вийти із ситуацій, які нам не на користь, а дріб’язковість робить нас слабшими. Через місяць, якщо ми регулярно вистежуватимемо свій розум, зможемо побачити та пізнати ті аспекти свого єства, які раніше були нам не відомі. Оскільки я маю досвід вистежування розуму, то можу сказати, що завдяки цій практиці ви дізнаєтеся багато нового.