Починаємо з того, що зв’язуємося з нашими квантовими партнерами, відчуваємо їхню енергетичну присутність, яка вібрує в павутинні. Прочитавши та всотавши всю наявну інформацію про потрібну нам людину, ми можемо увійти з нею в резонанс і тоді вести уявні розмови, повноцінний діалог. Спочатку це може видатися дещо незвичним, і ми повинні будемо використати всю свою уяву, аби процес розпочався, однак настане момент, коли уява відпаде, а на зміну їй прийде щось справжнє.
Інший метод, яким зараз послуговуюся, як на мене, більш ефективний — це встановити телепатичний зв’язок із обраним вами квантовим партнером і просто завантажити інформацію. Ця техніка передбачає налаштування на одну частоту не лише з нашим розумом, що допомагає «відчути» зв’язок. У такому медитативному стані ми інтуїтивізуємо або завантажуємо повідомлення, які виходять за межі словесної оболонки. Ми чуємо не слова, а радше відчуття зв’язку. Нам навіть не потрібно знати чи розуміти, що саме ми приймаємо, — з часом усе відкриється. Знову-таки саме наша уява розпочинає весь процес, але в якийсь момент вона нас залишає; ми долаємо прірву і об’єднуємося зі своїм квантовим партнером.
Повторюся (і на цьому треба наголосити), що надзвичайно важливо вірити в можливість усього цього. Це не якесь наївне переконання, що ґрунтується на самих надіях, — це переконання, яке живиться та міцнішає від нашого розуміння законів Усесвіту. Усе існує для нас у формі можливості, у тому числі й квантові стосунки. Саме наша віра та переконання в тому, що це можливо, дозволяють цьому статися. Віра та переконання — дуже могутні енергетичні сили. Воїни впевнено користуються цими силами, і ті прочиняють нам двері до великих таємниць. Джин Г’юстон, блискуча письменниця та психологиня, ось що пише про квантові відносини: «Перед вами відкривається безліч можливостей. Ви отримуєте енергію, осяяння, синхронічність і завантажуєте їх осяйність»9.
Практикуючи зв’язок із квантовим партнером та завантажуючи «його осяйність» упродовж кількох місяців, ми починаємо постійно відчувати присутність цієї особи, і саме в той момент наші стосунки перестають бути уявними. Наш наставник перетворюється на квантового партнера. Знаю це з власного досвіду: сам будував квантові стосунки саме таким способом. Мої квантові партнери завжди поряд зі мною, навіть коли я не думаю про них.
Багато давніх духовних писань указують на те, що минуле, теперішнє та майбутнє відбуваються водночас і що сам час — це дитя свідомості. У Ведах10 згадується про нашу здатність виходити за межі часу. У Бгаґавад-ґіті11 є один епізод, де Крішна (Бог) являється принцові Арджуні напередодні великого бою. Арджуна занепокоєний людськими втратами, які ось-ось мають торкнутись обох сторін, отож Крішна посилає йому видіння реальності, що існує поза часом, і тоді Арджуна бачить, що смерть та народження відбуваються водночас, а те, що має статися на полі бою, насправді вже сталося. Здобувши певність, він рушає в бій.
У Біблії Ісус у Гетсиманському саду каже Петрові: «Перш ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від мене»12. Петро заперечує це, але (безсумнівно) ще до сходу сонця саме так і стається, і коли Петро чує спів півня, то починає плакати, бо розуміє, що не лише тричі зрадив свого вчителя, але й що сталося саме так, як передрікав Ісус. Звідки Ісусові було знати про те, що має статися, якщо тільки воно вже не сталося в майбутньому? Ми повинні думати про ці квантові істини й не дозволяти реальності вводити нас в оману. Майбутнє
Доля людства вже від початку часів записана в наших нейронних мережах як «код можливостей». Як це не дивно, але у квантовому часі майбутнє вже трапилося. У квантовому часі доля нашого виду склалася — вона була визначена нашими виборами та виборами минулих і майбутніх поколінь. Якщо припустити, що космічна свідомість стала невід’ємною частиною нашого виду в майбутньому — у що ми віримо, — ніщо не перешкоджає звернутися до найрозумніших та найпроникливіших людей майбутнього і дозволити їм спрямовувати нас, указуючи на те, що ми повинні зараз робити. Для цих людей ми є першовідкривачами, які резонують у їхньому минулому. Вони можуть указати нам шлях у майбутнє, допомогти збагнути, які практики та переконання здатні втілити це бачення в життя. Їхня доля залежить від нашого правильного вибору. Вони зацікавлені в цій допомозі, а чи могло б бути інакше?
На відстані тисяч років у майбутньому існують люди, які озираються на наш час і знають, що ми досі боремося, не знаємо про свій потенціал, але вже стоїмо на порозі народження космічної свідомості нашого виду. Для нас це вирішальний етап. Я переконаний, що саме зараз безліч із них моляться за нас, створюють проекції різних бачень та образів, які надсилають нам із майбутнього в теперішнє, виплітаючи павутиння у спосіб, про який ми ще тільки маємо дізнатися. Можливо, вони мають храми чи навіть державні установи виключно для таких завдань. Цілком імовірно, що це правда.