— Пробачте мені, — сказав він. — Мені треба….
Якось у цьому п’яному ступорі мені вдалося відвести його від них і спрямувати до туалетної. Він устиг зробити те, що мусив, і через кілька секунд я знову здобув контроль над своєю поведінкою. Я притулився щокою до стіни, а потім вимив обличчя холодною водою. Я ще хитався, але знав, що незабаром зі мною буде все гаразд.
Саме тоді я побачив, що Чарлі дивиться на мене з дзеркала за зливальницею. Не знаю, як я зрозумів, що то Чарлі, а не я. Тупий запитальний вираз на його обличчі. Широко розкриті й налякані очі. Здавалося, почувши одне слово від мене, він обернеться й побіжить у глиб дзеркального світу. Але він не побіг. Він лише дивився на мене, з розкритим ротом із відвислою щелепою.
— Привіт, — сказав я, — то ти нарешті прийшов подивитись мені у вічі?
Він трохи спохмурнів, ніби не зовсім мене зрозумів, ніби я хотів почути від нього пояснення, але не знав, як запитати його про це. Потім він не став про це думати й хитро посміхнувся з куточків рота.
— Стань переді мною! — крикнув я. — Я хворий і стомлений від твого шпигування за мною з дверей і темних закутнів, де я не можу приєднатися до тебе.
Він мовчки дивився на мене.
— Хто ти, Чарлі?
Нічого, крім усмішки.
Я кивнув головою, і він кивнув мені у відповідь.
— То чого ти хочеш? — запитав я.
Він стенув плечима.
— О, не мовчи, — сказав я. — Тобі чогось треба. Ти переслідував мене.
Я відчув себе самовпевненим, егоїстичним виродком. На відміну від Чарлі, я був не спроможний заводити друзів або думати про інших людей та їхні проблеми. Я був зацікавлений у собі й лише в собі. Протягом тривалої хвилини в тому дзеркалі я спостерігав себе очима Чарлі — дивився на себе й бачив, на кого я перетворився. І мені стало соромно.
За кілька годин я опинився перед своїм будинком і пробрався нагору сходами й через тьмяно освітлену залу. Проминаючи кімнату Фей, я побачив у ній світло й підійшов до її дверей. Та, коли я вже хотів постукати, почув її хихотіння і сміх чоловіка у відповідь.
Я запізнився.
Я тихо увійшов до свого помешкання й постояв там у темряві, не наважуючись ворухнутися, не наважуючись увімкнути світло. Лише стояв там і відчував вихор у своїх очах. Що зі мною сталося? Чому я такий самотній у світі?
4 година 30 хвилин ранку
Розв’язання прийшло до мене, коли я перебував уві сні. Осяяння! Усі деталі картини склалися докупи, і я побачив те, що мусив би побачити на самому початку. Пора закінчувати сон. Піду до лабораторії й перевірю знайдений результат на комп’ютері. В експерименті була помилка. І я її знайшов.
Що тепер буде зі мною?
26 серпня
ЛИСТ ДО ПРОФЕСОРА НЕМУРА (КОПІЯ)
Шановний професоре Немур!
В окремій папці я надсилаю вам копію свого звіту під назвою «Ефект Елджернона—Гордона: дослідження структури й функцій поліпшеного розуму», яку ви можете опублікувати, якщо визнаєте, що вона на це заслуговує.
Як вам відомо, я завершив свої експерименти. Я включаю у свій звіт усі мої формули, а також математичний аналіз даних — у додатку. Звичайно, всі ці дані треба ще перевірити.
Результати мого дослідження очевидні. Найсенсаційніші аспекти мого швидкого злету не можуть затьмарити факти. Техніка хірургічного втручання, опрацьована вами й доктором Штраусом, не може нині знайти застосування у практичній діяльності, спрямованій на поліпшення людського розуму.
Що стосується Елджернона: хоч він іще перебуває у своїй фізичній юності, він переживає розумовий регрес. Його моторна активність ушкоджена, функціонування залоз занепадає, прискорена втрата координації і сильні ознаки прогресивної амнезії.
Як показано в моєму звіті, ці та інші синдроми фізичної й ментальної руйнації можуть бути передбачені зі статистично значущими результатами через застосування моєї нової формули. Хоч хірургічні стимули, застосовані до нас обох, призвели до інтенсифікації та прискорення всіх ментальних процесів, вада, яку я маю сміливість назвати «ефектом Елджернона—Гордона», — це логічна закономірність такого прискореного розвитку розуму. Доведена тут гіпотеза може бути описана в таких простих термінах: ШТУЧНО РОЗВИНЕНИЙ РОЗУМ РУЙНУЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ ЧАСУ, ПРЯМО ПРОПОРЦІЙНОГО ТЕМПАМ ЙОГО ЗРОСТАННЯ.