Квітка ще з початку 1970-х років записує свої треки для Радіо «Свобода» (багато разів співала оригінальні мелодії Юрія Турчина), невтомливо надсилаючи свої записи американським продюсерам для прослуховування. У цих безперервних спробах їй допомагає Юрій Денисенко, який на той час працює ді-джеєм на радіостанції, і під опікою якого Квітка робить свої перші кроки у світ студійної музики. Це, зрештою, принесло свої позитивні результати.
У США, в період середини 1960-х — початку 70-х років, з розвитком музичної індустрії та шоу-бізнесу, у діалозі культур середини XX ст. новим подихом стає джазова, рок- і поп-музика, розвиток телебачення, що передає пульс, світовідчуття бурхливої епохи, і виникає потреба у кваліфікованих музичних виконавцях, які б виконували роль студійних вокалістів, що в умілих руках, а точніше голосових зв’язках, давало б надзвичайний зворотній зв’язок виконавцю цієї, ніби-то, другорядної ролі, що проявлявся у поштовху для подальшої сольної кар’єри. Ідея спробувати себе у цьому напрямку непомітно поширилась в оточення Квітки Цісик, а згодом вона вже виконувала перші замовлення. І на подив самої Кейсі — їй це подобалось. У багатонаціональній фольклорній спадщині США, у якій збереглося чимало запальних, темпераментних особливостей, що передають дух американської традиційної культури, які у поєднанні з сімейною атмосферою родини Цісиків, у якій побудували українські традиції та звичаї, давало надзвичайно широкі можливості для синтезу передової тогочасної американської музичної індустрії з етно та фолк мотивами української народної пісні, що вилилось у незабутній вокальний стиль Квітки Цісик, створило родючий ґрунт для розвитку її музичних талантів. Згодом це вилилося у першу спробу виконувати комерційні студійні замовлення.
Крім надсилання своїх записів продюсерам, Кейсі намагається спробувати себе у перспективному та прибутковому напрямку — виконання рекламних джинглів, тому ходить на прослуховування у рекламні агенції. Спочатку Кейсі працювала без агентів — сама шукала контактні дані та можливості реалізувати свій потенціал, доводилося самостійно «себе просувати». Та нікому невідома співачка на ім’я Кейсі (КС — псевдонім за першими літерами імені Kvita Cisyk, який взяла собі ще з часів навчання в університеті) не мала роботи. Сімнадцятирічна донька українських емігрантів, вокаліста без досвіду нікого із великих агенцій не цікавила. Проте, зважаючи на її музичні можливості, так не могло тривати довго, і після запису свого першого рекламного джинглу, для «акул шоу-бізнесу» стало зрозумілим, що це — справжнє вокальне золото, знахідка, яка неодмінно розквітне та принесе шалені прибутки. І так поступово почалася її кар’єра в рекламному бізнесі. Багато компаній, які зверталися до неї, зрозуміли, яка перлина потрапила до їхніх рук. Вони дуже швидко прибрали її до рук і побачили результат. Цей чарівний голос дійсно мав якусь магічну силу, заворожував і привертав.
Уже до середини 1970-х років вона відчайдушно увірвалася в світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава. Кейсі Цісик почала творчу колаборацію з відомими музикантами різних стилів та напрямків. Вона надавала творчі послуги з вокалу та бек-вокалу Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Дейвіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстадт та іншим, а також Квінсі Джонсу — відомому продюсеру-аранжувальнику США, котрий відкрив феномен Майкла Джексона. «Я себе називаю студійною співачкою. Співаю на телевізії, на радіо, я наспівую рекламу на різні продукти, скажімо: літаки, парфуми, туалетний папір чи дитячі забавки, тобто все, що рекламують по телевізору, радіо. Я також співаю на платівках для других американських артистів, наприклад, Карлі Саймон. Також виступаю на відео для неї. Пері Остін, Квінсі Джонс, Майкл Франкс. На плиті Квінсі Джонса «The Dude» я багато співала. Мусила поїхати до Каліфорнії, щоб співати на тій плиті. На бек-вокалі ще співаю для тих людей. Так я власне живу. Я займаюсь паб-музикою в Америці, співаю в студіях, це мені найближче, то є мій фах. Тому я власне хотіла мати власну плиту» — з інтерв’ю К. Цісик українському музиканту Кирилові Стеценку (1991 р.).
Та не все було так безхмарно і просто — напружений графік, часті переїзди, недоспані ночі, які так характерні для початку кар’єри, десятки проб, які могли тривати годинами, багаторазові записи однієї музичної фрази далися взнаки — не минуло й одного року з початку активної студійної праці безвідмовної бек-вокалістки, як Квітка була вимушена зробити перерву, оскільки, працюючи на одне з нью-йоркських рекламних агентств, виконавиця ледь не втратила голос та слух. Але у бізнесі студійного запису вона залишила промовисте резюме: аудіокасети із її голосом. А час перерви її пішов тільки на краще.