Квітка кохання

Ти була в нас схожа?
Посміхнулася дівчина,
Глянула на небо,
– Як на кого? Не на вас же,
А сама б на себе.
6.3.1990 р.

ЛЮБОВ – ВОГОНЬ
Там, де всю ніч гуляє честь і сором,
Яких від нас ховає темнота,
Лежить твоя оголена подруга
Біля чужого дужого тепла.
А ти в той час, незнаючи нічого,
Вдивляєшся в невідані світи,
Зажурено плетешся по дорозі
І їй несеш всю ніжність теплоти.
Можливо б і тебе вона задовольнила,
Якби не був ти, брате, розмазня,
І їй під лівчик як частіше лазив,
І годував тих милих кошенят...
А пацанам скажу без перебільшень:
Любов – вогонь. Й коли вона пече,
Як своєчасно ти її… не охолодиш –
Люба від вас, – будь ти хоч цар! – втече!
8.8.1984 р.

КОМПОСТЕР
Хочу я тебе кохати
Так як нас кохала мати,
Що не кине і не зрадить,
І завжди біжить до хати.
Хочеш мати мій «компостер»,
То жени від себе монстрів!
29.6.1982 р.

МИ ТАКІ
Запитав я у Матильди:
– Чом весь день горить світильник?
Обізвалась та кирпата:
– Не твоя ж горить зарплата...
2.7.1989 р.

ДОЖИЛИСЯ
Колись, як люди будували,
То їм квартири хоч давали,
А зараз ті усі квартири
Гребуть бандити-рекетири.
От значить, що таке, як в тресті
Нема ні совісті, ні честі.
18.1.2011 р.

ЯКЩО ЛЮДИНА БАГАТА
Чим більш людина багатіша –
Тим більш жадніша і нагліша,
Така, скажу вам, без двобою
Не дасть і снігу вам зимою.
25.5.2006 р.

ЗА ДОБЛЕСНУ РОБОТУ
Тим, що державу обкрадають,
Їм ще й оклади піднімають.
25.5.2006 р.

ЦІЛУ НІЧ НЕ СПАВ
Цілу ніч не спав я, цілу ніч,
Цілу ніч душа моя палала,
Коли я побачив в тебе «річ»,
Ту, яку ти в пазуху сховала.
25.5.2006 р.

КОЛИ ЧУБИ ВЖЕ ПОБІЛІЛИ
Колись ми всі усіх хотіли,
Але соромились сказать.
О, як би я хотів сьогодні
Усе по новому почать!
Але чи варт про те гутарить,
Як все в минулому давно,
Як вже і люди помінялись,
З якими грали в доміно.
Колись усі ми всіх хотіли
А ще як з гонором пройде –
То очі в кожного, мов стріли,
А ще як стегна розведе!
Звідки була така в нас пристрасть,
Що нами відала завжди?
Що як на вас яка погляне
Не відірвешся від біди...
5.4.2010 р.

ЯК РОТ ВІДКРИЄ
Красоти в моєї фройлянд
Повна пазуха й труси,
А як рот вона відкриє –
Хоч у Африку біжи.
24.8.2010 р.

ДОБРОЗИЧЛИВИЙ
Якщо хочеш, щоб народ твій
Як хутчіше в рай попав,
Ти души його як більше –
Щоб не спав і не дрімав.
4.11.2009 р.

Я – НЕ АКАДЕМІК
Я – не академік
І не дипломат,
Та найдієвіше в світі
Слово – мат.
25.7.2010 р.

СВОЇХ НЕ ЗАБУВАЛИ
Уже і ми старими стали,
Але ще й досі – як орли,
Бо ми своїх не забували
І душі інших берегли.
8.6.2010 р.

ДІВОЧІ ТАЄМНИЦІ
Цілий день шукали хлопці
В лісі таємниці,
А дівки їх поховали
Під свої спідниці.
20.12.2008 р.

КОЛИ ВСІХ ХОТІЛИ
Чи й справді ми були дебіли,
Як ще могли і всіх хотіли?
5.4.2010 р.

ПЛАЧУТЬ ЯБЛУКА
Плачуть яблука надворі,
Що ще й досі не в коморі.
24.8.2010 р.

ОСІНЬ БІЛЯ ХАТИ
Осінь підпалила листя біля хати
Й той вогонь розвіяла ранком по садку,
А в куфайці вийшла із повітки мати,
І пішла хутенько тут же по мітлу.
А в садку шушукались молоді дубочки
Й вигинались верби взад ато вперід,
Що в хатині дрихнуть перезрілі дочки
Й не гукне ні жодна мамку на... обід.
13.5.2009 р.

ЖАБИ І НАТАША
Вирішив Юрко в басейні
Розплодити жаб,
Бо без них сусідка Ната
Вже не може спать.
А тепер, як Юра й Міша
Розвели вже жаб,
Стала носом та крутити,
Заважають спать...
– Отакої! – каже Міша, –
Й що ж тепер робить?