Квітка кохання

ШАКАЛИ
– Я вам плачу, брати-шакали,
Щоб ви бандитів захищали, –
Сказав народу Президент
І банді виписав патент.
30.12.2008 р.

ХОЧЕШ ЗНАТИ ПРАВДУ?
– На кого працює Ненька:
На бандитів чи повій?
– Хочеш знать? То йди у Раду
Й біля спікера постій.
5.1.2009 р.

НАГОРОДА ЗА ВБИВСТВО
Кожен рік усім Іуди
Прикрашають хлопцям груди,
І медалі їм чіпляють
Лиш за те, що ті – вбивають.
18.5.2010 р.

ЩО РОБИШ ТИ?
Мене запитує кохана:
– Чому сьогодні встав так рано?
– «Товариш» мій мене підняв,
Щоб я «роботу» не проспав.
18.5.2010 р.

СВОЇЙ КВІТОЧЦІ
Цю квіточку в руках тримав
І нею навіть любувався,
Але не міг я їй сказать,
Як інші хлопці: – Роздягайся!..
20.9.2010 р.

КОЛИ ЦВІТЕ КАЛИНА
Ми всі живемо раді втіх,
Але для мене та людина,
Яка в житті не творить гріх,
Хоч навіть є на те причина.
11.5.2009 р.

ДЯДЬКО ІВАН
Під час війни в селі одному
На фронт забрали мужиків,
І залишили дядька Йвана,
Який протезами скрипів.
Вже третій рік терпіли... баби,
Бо ні одного мужика,
Ото й прийшли до дядька Йвана,
Щоб показав їм козака.
– Поскільки ти в нас самий старший,
А хлопці десь воюють там,
Яких відправив ти в солдати,
Отож, давай за їх нас сам...
І так до нього всі ходили,
Коли темніло над селом,
І дядька Йвана всі хвалили,
Бо був він справним козаком.
А коли скінчилась війна,
І зажили останні рани,
Скрізь дітки схожими були
І звали татком дядька Йвана.
27.8.1997 р.

ЙДЕ СТАРЕНЬКА
По шосе іде старенька,
Ледве ледь повзе,
І ні жодний її, бідну,
В БМВ не підвезе.
9.9.2009 р.

БОГ НА ВСІХ ДАЄ
Коли на всіх ще поглядали –
Ми і своїх не забували.
13.5.2010 р.

СУСІДУ ПО ДАЧІ
ОЛЕГУ
Я бачу: справжній ти Горацій –
Майстер підлот і провокацій.
9.9.2009 р.

ПОДИВІТЬСЯ ВИ НАВКОЛО
Придивіться ви навколо,
Скільки квітів і маслін,
Ну, а ми всі прилипаєм
До стегенець і колін.
9.9.2009 р.

ЯК Я ХОТІВ. .
Як я хотів в твої заглянуть очі
І в них скупнутися на дні.
І цілу ніч шептать, що хочу
В твоєму ніжитись теплі.
9.9.2009 р.

ЯКБИ НЕ ДОЧЕКАЛАСЬ
Ти сьогодні королева,
Бо своє в житті знайшла,
А якби не дочекалась,
А якби була пройшла?
5.4.2010 р.

В ГАЮ
Зайшов у гай – така дівиця,
Що аж в штанах моїх іскриться.
О, дай на тебе подивиться,
Так хочеться... підзарядиться.
18.2.2010 р.

Я ЗНАЮ...
Я знаю, ти мене не знаєш,
Але я знаю – дуже ждеш,
Бо і тебе я теж чекаю,
Хоч і тебе не знаю теж.
27.8.2010 р.

ВОРОГИ НАРОДУ
Там, де Шпіцберген, де холод,
Льодовитий океан,
Пропливав морями тими
Славнозвісний капітан.
Чує шум на узбережжі
І сумні-сумні пісні,
Він до пристані причалив –
Там дівчата молоді:
Ніби квіточки весняні,
Всі, як зіроньки ясні,
– Хто ви й звідки, – їх питає, –
І чому такі сумні?
Як же ви сюди попали,
Хто заслав у ці краї?
– Хто заслав? Товариш Сталін, –
Ті у відповідь з землі.-
– А за що?
– Мов сам не знаєш:
А за те, як йшла війна
Я із німцями кохалась, –
Відгукнулась з них одна. –
Бо мене він їм залишив,
І мене не захистив,
А у мене відбиватись
Не було вже більше сил.
А ми жити, жить хотіли
Й не хотіли помирать!
Тож і мусіли «лягати»,
Якщо можна так сказать.
Місяць в небі захитався
І побіг він по воді
Й капітан, що посміхався,
Закричав: – Візьміть її!
Цілий місяць простітуток,
/Так дівчат тих нарекли/,
Всіх «орли» ті, що з підлодки,
Як хотіли... і могли.
Я описувать не стану
Що творили ті «орли»,
Як попали в ту кошару
Йоські Сталіна сини.
А як всі вже нагулялись,