Квітка кохання

Там – Якутія, там – Комі, там – Мордва,
Де ж Росія, хто підскаже, де вона?
Як же можна так, загарбавши весь світ,
Запевнять, що то Росія стільки літ.
Проїхав весь я СРСР –
Збулась моя одвічна мрія,
Але, скажіть, то де ж вона
Країна з назвою «Росія»?
Там – чуваші, а там – Чечня,
Там –Татарстан, а там – болгари,
А де ж Росія, де вона?
Хай би сказали генерали.
8.1.1995 р.-7.7.1995 р.

МОЛОДІСТЬ ПРОЙШЛА
Не зчувсь за працею тяжкою,
Коли і молодість пройшла,
А залишилася зі мною
Страшенна втома і журба.
18.5.1994 р.

І КРОЛІ НЕ ЗАВАЖАЮТЬ
І кролі не заважають,
Й борода не коле,
Як мою цілує милу
Мій сусід Микола.
15.1.1995 р.

ПРО ЦИВІЛІЗАЦІЮ
Що таке цивілізація?
Пестициди й радіація.
А якщо сказать відкрито,
Це наука про корито.
Я не вірю і не хочу вірить
В те, що правди на землі нема
І що люди – найстрашніші звірі,
Особливо ті, що із Кремля.
Я не вірю і не хочу вірить,
Що немає правди на землі,
Бо ж навіщо музика і ліра,
І навіщо в світі ми тоді?
Я в цивілізацію не вірю,
Це наука хитра – про корчму,
Де йде бій за владу і корито.
То ж кому ми служимо, кому?
13.6.1978 р. – 18.10.2010 р.

ОЙ, ЦЯ ВЖЕ НІЧ
Ой, ця вже ніч!
Куди не глянеш –
Туман клубочиться в кущах,
А трохи далі від дороги
Дівки із хлопцями пищать.
Чому пищать?
Про те всі знають,
А от вдають, що ніби ні.
А хлопці менші підростають
І теж стають, немов півні.
20.10.1976 р.

ХТО СЕБЕ ПОВАЖАЄ
Той, хто людство поважає
Й цінить працю і себе,
Той грядки топтать не стане,
Де хоч що-небудь росте.
8.6.1978 р.

ЗАКОНСЕРВОВАНЕ СОНЦЕ
Зорепади впали на травицю
Золотом розшитих килимів,
Які сипле осінь-чарівниця
Із дерев, неначе з рукавів.
То не листя, то весняне Сонце
В них законсервоване лежить,
Що людей все літо чарувало,
А на зиму впало відпочить.
Я іду по тому сонцепаду
І ловлю ті сяйва золоті,
Що летять з дерев відпочивати,
Й падають у мене на путі.
І коли тумани срібнокрилі
На той килим ляжуть спочивать,
Якби я хотів свій коханій
Ті жаринки всі подарувать!
13.10.1976 р.

НАЩО МЕНІ ТВОЯ ХАТА?
Нащо мені твоя хата,
Твої компліменти?
Краще ти мене цілуй
І хапай моменти…
14.11.1976 р.

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
Я люблю тебе, коханий,
Так тебе люблю,
Що якщо й гонити будеш,
То від тебе не піду.
16.6.1976 р.

«РУСЬКИЙ»
Кацману-Лужкову
Як приїде Кацман в Крим –
Так і крутить, як налим:
То, мов, Крим є ніби руський,
То принижують, мов, руських,
Росіян зведе з хохлами,
Щоб ті здибались лобами,
Й буде все робить для того,
Щоб не стало з нас нікого.
Й поки з хлопців вийде хміль,
Сам втече у Ізраїль.
А як звільняться оселі –
Всі євреями заселять.
Так що, биймось з москалями,
Ну а ті хай нас товчуть!
Слава Кацману-Лужкову
Нумо, хлопці, всі у путь!
Так було і так щодня
Йде у наступ жидовня.
То ж дивіться, розум майте,
І жидам не довіряйте.
П.С.
Не злом вирішують всі справи,
А по-людському, за столом,
Бо що було б, якби всі люди
Усе рішали батогом?
А світ – єдиний, неподільний,
І це усім потрібно знать.
Чи в Крим когось ми не пускали,
Як гроші ніде вам дівать?
А Крим й без нас вже поділили,
Що й нам там нічого робить,
Отож і нічого щосили,
Що ми такі-сякі трубить.
А жіночок усім там хватить,
Було б у вас там чим стрілять...
Отож, чи варт один одному
За «росіян» хребти ламать?
16.9.2008 р.

КОЛИ Я ДОНЕЧКИ НЕ БАЧУ
Як довго донечки не бачу,
В душі щось діється моїй,
І кожна дівчинка русява
Мені нагадує її.
І хочеться її догнати,
На руки взяти, обійнять,
Їй щічки, носик цілувати,
І щось їй лагідне сказать.
Як хочеться завжди буть поруч