Квітка кохання

13.9.1973 р.

НЕ ЧЕКАЙТЕ
Ти поглянь на себе збоку,
Відійди і подивись,
Сам ти ніби і нівроку,
Все ж не той, що був колись.
Цим мене якраз й дратуєш,
А тому тебе й не жаль,
Що нікого ти не чуєш,
Як в штанах з’являлась сталь.
В чомусь ти правий, можливо,
Та не вірю в ідеал,
Бо не все те, що красиве,
Можна брати на вокзал.
Не чекати, друже, треба,
Не кричати й не стогнать,
Й не просити того в неба,
Що і сам ти можеш взять.
28.10.1972 р.

НІЧ ПРОЩАННЯ
Завтра потягом ти будеш мчатись
У свої невеселі краї,
Й знаю, будеш йому посміхатись
Так же само, як вчора мені.
Та про те навіть думать не хочу,
Мені досить і того в гаю,
Як зі мною ходила купатись
І шептала на вухо:
– Люблю.
Як на хвиленьках зорі гойдалися
Й озирались то тут, а то там,
І дивились, як ми цілувалися,
Й посміхалися весело нам.
А навколо віки просипалися,
Хоч здавалось, що все ніби спить,
Ну а ми третю ніч вже прощалися,
Мов, до ранку лишалося жить.
І хоч кажуть жінки, мов, фрігідні,
Та не вірте в холодну любов,
Бо якби були й справді холодні,
Чи ж гукали б нас в гай знову й знов?!
11.9.1973 р.

УЯВЛЯЮ
Уявляю, якби в полі
Стали птахи всі співать,
Щоб до серця твого, мила,
Зміг я стежку протоптать.
Уявляю, як над ставом
Стали верби танцювать,
Щоб тебе – свою кохану –
Міг хоч раз поцілувать.
Уявляю, якби друзі
Стали всі: – «Ура», – кричать,
Щоб тебе, нарешті, в лузі
Зміг я в себе закохать.
4.1.1989 р.

СИМВОЛ ДІВОЧОЇ КРАСИ
Твої сунички, дорогенька,
То – ніби вогники ясні,
Тому і мчусь завжди раненько,
Щоб в тій поніжитись красі.
Твій запах тіла вічно манить,
Немов перуки чарівниць,
О, як в житті колись я мріяв
До тих добратись таємниць!
І в казку ту з живих парфумів
Щоб як хутчіше шугонуть
І ними, як найбільшим святом,
Вже по-дорослому дихнуть.
11.9.1989 р.

ГАРЯЧА
Чом відскакуєш від мене,
Ніби м’ячик від стіни,
Чи то я такий гарячий,
Чи відлякують штани?
1.11.1989 р.

ВЕСЕЛІ ВОГНИКИ
Осінь золотом лоскоче
Почуття мої.
Серце хоче, ой, як хоче!
Хочеться й мені
Десь полинуть в гай, до лісу,
На поля зелені,
Назбирать жаринок в лузі
І принести в жмені.
Щоб, як миленька проснеться
І розплющить очі,
Кинуть всі ті діаманти
В пазуху дівочу.
Хай ті вогники палають,
А музики грають,
А дівчата молоденькі
Мою щедрість знають!
28.8.1973 р.

ДІАМАНТИ
Коли ти йдеш весною в поле,
Ти не спіши, призупинись,
І тій, яка очима коле,
Хоча б злегенька посміхнись.
Коли ти йдеш весною в полі,
Скільки квіток – стільки й зривай,
І не питай про те ні в кого,
Коли в душі вирує май.
Бо квіти швидко відцвітають
Отож, браток, і не дрімай!
І поки вас вони гукають,
Ото живи і не зівай.
Бо квіти ті, як зорі влітку,
На все свій час і свій знавець,
І якщо ти не зірвеш квітку,
Знайдеться інший молодець.
І ви не думайте про пекло,
Бо пекло там, де сум і зло,
А там, де вас вітає небо,
То вам, вважайте, повезло.
6.4.1978 р.

ШОВКОВА ТРАВА
Боже мій, які дівчата!
Скільки полум’я в очах,
Що готовий все покинуть
І до них летіть, мов птах.
Впасти в їх траву шовкову
Біля біленьких колін,
І гори вогнем робота
У вогні вечірніх змін!
Хай хоч вигонять з роботи
Й кажуть: з розуму зійшов,
Та, якщо не має щастя,
На хрена тоді любов.
8.3.1998 р.

ЯК Є АКРЕДИТИВ
Як в тебе є аккредитив,
Приходь! Я дам… презерватив.
18.8.2010 р.

Я НАСОЛОДЖУВАВСЬ ТОБОЮ
Вона стояла, як вербичка,
/Це просто так не розказать/.
Її рум’яне миле личко
Хотілось вічно цілувать.
І я, як вітер із діброви,
В ту мить на неї налетів
І цілував їй губки, брови...
О, Боже, як її хотів!
Таких я губок солоденьких