Квітка кохання

21.2.1999 р.

КОЛИ ОХОПЛЮЄ ТРИВОГА
Коли охоплює тривога
Та ще й метелиця гуде,
Весь день дивився б на дорогу,
Якою миленька іде.
20.2.1999 р.

НЕЙМОВІРНА МИТЬ
Ти не уявляєш, як тебе чекав,
Як з зірками Місяць в небесах гуляв,
У мені блукала неймовірна мить,
Щоб тебе, як кішечку, на ходу схопить.
2.11.1999 р.

Я БАЧИВ ВСЕ
В жінок закохувавсь по вуха,
Аж в голові від них гуло,
Та щоб жінки уміли слухать,
Їм би ціни всім не було!
11.4.1999 р.

ПРОПАХША ВІТРАМИ
Руки пахнуть пирогами,
Манять, як веселий птах,
А над обрієм, над нами,
Ходить казка по п’ятах.
Ти пропахлася вітрами,
Це не просто так сказать,
Щоб могла ти, так, між нами,
Всіх на світі чарувать.
Але де слова поділись,
Що для тебе я беріг,
Бо, коли ти посміхнулась,
Я вже їх згадать не зміг.

ДЕ ВИ, РОКИ?
Роки, роки, наче птахи,
Полетіли в синь небес,
Де ж ви, Галі і Домахи,
Де дівався ваш прогрес?
І ніхто журбу і втому
Вже від вас не забере,
А тому не бійтесь грому,
Хто ще може в кабаре.
І замовте «летку-еньку»
Або просто «вальс-бостон»,
Нехай люди наших знають,
Хто прийде на стадіон!
18.8.1998 р.

ЯК ЖИТО МАКАМИ ГОРИТЬ
О, як піти в те поле хочу,
Де жито маками горить,
Де душу вогником лоскоче,
Де все говорить: хочу жить!
А я стою й сміюсь сам з себе,
Й не знаю, що мені робить,
Як маки в’януть, а у мене
Нема вже чим їх... покропить.
20.11.1998 р.

ЛЮБЛЮ ЖІНОК
Люблю жінок струнких, веселих,
В яких в руках усе горить,
З якою можна й суп зварити,
І по душам поговорить.
Люблю жінок, як промінь Сонця,
Ранкову тишу, неба край,
І спів дрозда перед світанком,
Який людей гукає в гай.
Коли душа твоя палає,
Ну як ти скажеш жінці: – «Ні!»,
Якщо вона тебе чекає,
І того ж хочеться мені?!
20.11.1998 р.

ПОКИ ЖІНОЧКА ПРАЦЮЄ…
Може в тім, що ми ревнуєм,
Теж є істина своя?
А тому ми і лютуєм,
Варт дать жінці лівака.
Та коли проходить буря
І зникає ураган,
Враз за голову берешся:
– Ба, який же я баран!
І за чим було б вбиватись?
Чи нема вже квіточок?
Скільки їх таких… голодних –
Тільки свисни, дурачок...
Чи ти лазить розучився,
Чи уже ти не жучок?
Чи кривий ти, чи горбатий?
Чи нема вже квіточок?
І навіщо ті скандали,
Краще пурхай і літай
Й поки жіночка «працює»,
Й ти, дурило, не дрімай!
20.11.1998 р.

ТІЛЬКИ ГУКНИ!
Якщо тобі я буду треба,
Тільки гукни, примчусь до тебе!
1.6.1999 р.

АБИ РОБОТА
Муж з коханкою на пляжі.
В них одна... турбота.
Ну, а дурам – пляж до попи,
Їй – аби робота.
24.7.1998 р.

ПОВІЇ Є, БУЛИ І БУДУТЬ
Повії є, були і будуть,
Інакше, хто б нас розважав?
Тому, ото, за їх роботу
Найбільшу б їм відзнаку дав.
9.4.1999 р.

НЕЙМОВІРНА СИЛА
Сонце з’являється – світ оживає,
Жінка подивиться – дух піднімає,
Хто ж з них сильніший я й досі не знаю,
Тому завжди їх обох і чекаю.
11.11.1998 р.

ЯКІ КОЛІНКИ!
Ой, які колінки!
Ой, який бульвар!
Від одного погляду
Аж кидає в жар!
Молоденьке тіло
Тільки й цілувать,
А вона ще й думає...
Дати чи не дать?
3.7.1998 р.

ОЦЕ БОМБЕЙ!
Ну ж у жінки і колінки! –
То ж який ще тре’ Бомбей?
Варт на них лише поглянуть –
Тут же підеш грать в хокей.
20.12.1997 р.

БРАТОВИЙ КОСТЮМ
Надів я братовий костюм
І опустився трапом в трюм.
Якщо не хочеш мать інфаркт,
То не одружуйся, це – факт.
5.10.1998 р.

ЗАШУМІЛА ДУША
Зашуміла душа, ніби в полі жита,
Коли раптом повз мене дівчина пройшла,
І хоч я у житті і любив, і кохав,
Але цю, як побачив, то як вкопаний став.
30.9.1997 р.