Квітка кохання

Ти «свяченої» води!
Та не дуже надривайся
І багато не гони,
Щоб із нас, як все те вип’єм,
Не сміялися пани..
9.9.1998 р.

ЧАРІВНЕ ЧУДО
Дивлюсь на це чарівне чудо
Аж в душі палахкотить,
Як би я хотів це чудо
Десь у гори заманить!
Роздягти оту слов’янку,
/Хай Боги мене простять!/,
І під зорями до ранку,
Мов на скрипці грати й грать.
Бо як гляну на те чудо,
То охота жить і жить!!!
Бо від погляду одного
Вся душа палахкотить.
22.7.2009 р.

ЯКЩО ЛЮБИШ
Грудоньки дівочі, ніби
Ясний Місяць у хмарках,
То появляться, то зникнуть,
Як над морем білий птах.
Я дивлюсь, очей не звожу
З теї Божої краси,
Й стільки зваби в них знахожу,
Як у крапельках роси!
Так і хочеться руками
Їх злегесенька дістать
Та ще й досі, хоч старий вже,
Їй боюсь про це сказать.
І дівчина зупинилась,
Як солдати, що в строю:
– Не дивись на Місяць, хлопче,
Як з тобою я іду!
А як хочеш теє-того...
То за хвіст ти не тягни,
А гайда до гастроному
І пішли під ясени.
20.11.1998 р.

Я ВЖЕ СТАРИЙ
Скільки живу – не знаю літа
І як до тебе підійти,
Щоб міг вогнем свого магніта
Тебе, як скутер, завести.
Щоб міг тебе заворожити
Й стрибнути в вир таких широт,
Щоб нам обом хотілось жити
Й кричать від щастя і щедрот.
20.11.1998 р.

НЕ ТУДИ ПОПАВ
Я так хотів з тобою стрітись,
Що від одних думок літав,
Але коли на тебе глянув,
Відчув, що не туди попав.
17.9.1998 р.

ЯК ЛЕТЯТЬ ЖУРАВЛІ
Я хотів би в тобі розчинитись,
Як в небесній далі журавлі,
І на тебе всю нічку дивитись,
Як на зайчика дітки малі.
Як хотів би, щоб ти посміхалась,
І рум’янилось маком лице,
І щоб доля тебе не цуралась,
Як трояндами поле цвіте.
Як хотів би тебе цілувати
І до ранку, всю ніч, обнімать,
І з тобою на теплому морі
Хоча б раз у житті побувать.
Й подивитись, як мучаться люди,
Що під пальмами днями лежать.
Чи то й справді такі то там муки,
Що не хочуть всі звідти втікать?
Хочу я, щоб калина палала,
Як моя від кохання душа.
І щоб ти цілі дні засмагала,
Моя рибко завжди золота.
Як хотів би в тобі розчинитись,
Як шепочуться з вітром гаї,
І з тобою всю нічку дивитись,
Як у небі летять журавлі.
30.4.1998 р.

РОЗБОМБЛЕНЕ ЩАСТЯ
Дивлюсь на ваші грудоньки,
Немов на зіроньки небесні,
І дзвони б’ють в моїй душі,
Як у соборах в дні воскресні.
І серцю хочеться любить,
Лизать омріяне кохання,
Та тільки жаль: стріла летить,
Щоб зупинить мої бажання.
Тобі я щастя не приніс,
Бо надто вже була ревнива,
І криком, мов вогнем гармат
Наш потяг щастя розбомбила.
4.10.2001 р.

ЩОБ ВІЧНО ЖИТИ
Якщо мені судилось жити,
Я буду жити і тоді,
Коли носій душі моєї
Давно лежатиме в землі.
Я буду жити, бо у мене
Душа із ніжності й добра,
І скільки житиме в цім світі –
Нікому не причинить зла.
10.2.1998 р.

НАЙЩЕДРІШІ
Найщедріші в світі – брехуни
Там, де їм вірять барани.
26.8.2003 р.

РОГАТІ...
Чоловіки в нас всі рогаті,
Якщо можна так сказать,
Тому й бігають по хаті
І ногами тупотять.
А хто їх зробив такими,
Це нетрудно відгадать,
То щоб знали, як на інших
Тишком-нишком поглядать.
Бо в той час, як крутиш роги
Ти якомусь там Грицьку,
То і він в той час, будь певний,
Не дрімає на пеньку.
Тож і ходять всі з рогами,
Мов нічого й не було,
Але все це так, між нами,
Щоб не відало село.
Тож, мій друже, не одружуйсь,
Не приводь у хату мем,
Якщо хочеш в цьому світі
Жить без рогів і проблем.
22.7.2009 р.

СМІХОТУШКИ
Всі жінки, немов в пасльоні,
То кричать, то тюкають...
Дай і ще їм грам по двісті –
І на хрен захрюкають.
30.6.2004 р.

СУЗІР’Я
Жінка – то не просто зірка,
А медовий коровай,